O TO CHODZI W BIAŁOCZERWONEJ

Czwartek 2 maja 2024

ЦЕ ТЕ, ПРО ЩО БІЛЕ І ЧЕРВОНЕ

Четвер, 2 травня 2024 року

Mam kilka osobistych skojarzeń z białoczerwoną. Kto był na Monte Cassino, na polskim cmentarzu, na pewno pamięta sporych rozmiarów flagę białoczerwoną. Co za duma! I jeszcze kwiaty na grobie generała Władysława Andersa, zawsze białoczerwone. Polska, duma, miłość do Ojczyzny.

Drugie skojarzenie. Kuba, Hawana, wizyta Benedykta XVI, marzec 2012. Mam przy sobie małą białoczerwoną chorągiewkę i natychmiast jestem rozpoznany – „Polska! Jan Paweł II. Solidarność!” Jak dobrze być Polakiem, białoczerwonym.

Trzecia historia. Gruzja, jeden z ośrodków dla uchodźców i wielki napis białoczerwonymi literami: „Polish Aid” („Polska pomoc”), oznajmiający sfinansowanie przez mój kraj wodociągu dla kilkuset uchodźców. Polska białoczerwona, piękna, pomoc. Znów jestem dumny, z napisu, z Polski, z tego, że jestem Polakiem białoczerwonym.

Ostatnie skojarzenie. Przekraczam granicę Polski i Ukrainy, żegnają mnie kolory białoczerwone, witają niebieskożółte. Jedziemy, Lwów, Drohobycz, Iwanofrankiwsk, Żytomierz, Kijów. Wszędzie jesteśmy witani z radością, my białoczerwoni. Najważniejsze, że jesteśmy, że w tej białoczerwieni przywozimy przyjaźń, zrozumienie i nadzieję. Na tym, myślę, ta Białoczerwona polega.

З біло-червоним кольором у мене пов’язані деякі особисті асоціації. Кожен, хто бував на польському цвинтарі Монте-Кассіно, напевно пам’ятає великий біло-червоний прапор. Яка гордість! А також квіти на могилі генерала Владислава Андерса, завжди біло-червоні. Польща, гордість, любов до Батьківщини.

Друга асоціація. Куба, Гавана, візит Бенедикта XVI, березень 2012 р. Я несу маленький біло-червоний прапорець і мене відразу впізнають – “Польща! Іван Павло ІІ. Солідарність!” Як добре бути поляком, біло-червоним.

Третя історія. Грузія, один з центрів для біженців і велика вивіска біло-червоними літерами: “Польська допомога”, що сповіщає про фінансування моєю країною водопостачання для кількох сотень біженців. Польща біло-червона, прекрасна, допоможи. Я знову пишаюся написом, Польщею, тим, що я біло-червоний поляк.

І остання асоціація. Я перетинаю кордон між Польщею та Україною, білий і червоний кольори прощаються, синій і жовтий зустрічають мене. Ми в дорозі, Львів, Дрогобич, ІваноФранківськ, Житомир, Київ. Скрізь нас, біло-червоних, зустрічають з радістю. Найголовніше, що ми тут, що в цьому біло-червоному ми несемо дружбу, порозуміння і надію. У цьому, я думаю, і є сенс цього біло-червоного.

Itinerarium

Dodaj komentarz

Witryna wykorzystuje Akismet, aby ograniczyć spam. Dowiedz się więcej jak przetwarzane są dane komentarzy.