Poniedziałek 11 marca 2024
ЩОБ ЖИТИ ЩАСЛИВІШЕ
Понеділок 11 березня 2024 року
Od czasu do czasu udaje mi się opuścić miasto oraz komputer i spotkać jakąś piękną inną istotę, w tym przypadku – patrz zdjęcie – jest to młoda klempa, samica łosia.
Pamiętam opowieść partyzancką, chyba spod Szczebrzeszyna, oddział polski ostrzeliwał całą noc nacierających Niemców, było to pod koniec maja. W środku nocy jeden z Polaków – pośród odgłosów strzelaniny – rzucił do kolegi: „Słyszysz? Słyszysz?”. Kompan odrzekł: „No, walą szwaby z erkaemów…” A ten pierwszy: „Słowik! Słowik! Słowik śpiewa!”
Słowiki jeszcze nie śpiewają, za to kosy, sikory, szpaki i mazurki owszem, bardzo namiętnie i chętnie. Może usłyszycie, to na każdym skwerze już się dzieje. Potrzebujemy choć trochę piękna i czystej radości, aby lepiej i szczęśliwiej żyć.
Час від часу мені вдається вирватися з міста і комп’ютера і зустріти якусь прекрасну іншу істоту, в даному випадку – див. фото – це молодий лось, самка лося.
Пригадую партизанську історію, ймовірно, з-під Щебжешина, польський підрозділ всю ніч обстрілював наступаючих німців, це було наприкінці травня. Серед ночі один з поляків – під звуки стрілянини – кинув товаришеві по службі: “Чуєш? Чуєш?” Товариш відповів: “Ну, фріци гатять з еркемів…”. І другий: “Соловейко! Соловей! Соловей співає!” Солов’ї ще не співають, але дрозди, синиці, шпаки і коноплянки співають, дуже пристрасно і охоче. Ви можете це почути, це вже відбувається на кожному сквері. Нам потрібно хоч трохи краси і чистої радості, щоб жити краще і щасливіше.
