Czwartek 18 stycznia 2024
ЩОБ БОРОТИСЯ, ТРЕБА У ЩОСЬ ВІРИТИ
Четвер 18 січня 2024 року
Zaryzykuję pewną hipotezę, niemiłą dla nas, obym się w niej mylił. Przeciągająca się wojna w Ukrainie – jeszcze do wygrania przez tzw. wolny świat – pokazała pewną smutną prawdę.
Choć zabrzmi to źle, uważam, że Rosja pokonuje Zachód siłą ducha przede wszystkim. Siłą złego ducha, ale ducha. Idea panowania nad innymi narodami, decydowania o ich losach, tyrania imperatora w miejsce poszanowania praw jednostki, pyszna ufność w wielkość i misję swojego narodu, to są moce duchowe. Złe, ale bardzo silne. Napędzają czołgi i rakiety. Pamiętajmy, że tak naprawdę rakieta najpierw musi wystrzelić w czyjejś głowie, zanim ktoś ja odpali przyciskiem.
Pamiętam, jak na początku wojny prezydent Biden – skądinąd sympatyczny człowiek – z triumfem ogłaszał fatalne notowania rubla. Myślę, że ten argument mógł jedynie rozbawić Moskwę. Wobec wielkich idei – nawet złych – pieniądze nie mają znaczenia.
Co może przeciwstawić tzw. wolny świat, w tym i Polska? Niestety, niewiele. Bawią mnie rachunki PKB, w których widać, że np. Francja dwukrotnie przewyższa w tej materii Rosję. Siła ducha, tego złego też, znakomicie niweluje obliczenia PKB. Cywilizacja Zachodu, która ma problem z rozróżnianiem dobra i zła, prawdy i kłamstwa, mądrości i głupoty, która porzuciła obronę praw człowieka i godności osoby ludzkiej, jest słaba. No bo żeby się bić trzeba w coś wierzyć. Taką wiarę widzę jeszcze w Ukrainie. A my i tak zwany wolny świat? No cóż, jemy, pijemy, śpimy, bawimy się, urlopujemy. Bardzo to wszystko fajne.
Jestem pesymistą? Skądże! Zbieram siły i ludzi, dobrych, odważnych, hojnych, mądrych i myślących, taka mała armia tych, którzy wierzą w moc ducha.
Я ризикну висунути гіпотезу, нехай вона буде неприємною, і нехай я в ній помиляюся. Тривала війна в Україні, яку так званий вільний світ ще не виграв, показала певну сумну істину.
Як би погано це не звучало, я вважаю, що Росія перемагає Захід передусім силою духу. Силою злого духу, але духу. Ідея панувати над іншими народами, вирішувати їхню долю, тиранія імператора замість поваги до прав особистості, смачна впевненість у величі та місії своєї нації – це духовні сили. Злі, але дуже потужні. Вони рухають танки і ракети. Пам’ятаймо, що насправді ракета спочатку має вибухнути в чиїйсь голові, перш ніж її запустять кнопкою.
Я пам’ятаю, як на початку війни президент Байден – в цілому симпатична людина – тріумфально заявляв про похмурі рейтинги рубля. Думаю, цей аргумент міг лише потішити Москву. Перед обличчям великих ідей – навіть поганих – гроші не мають значення.
Що може протиставити так званий вільний світ, у тому числі й Польща?
На жаль, небагато. Мене забавляють розрахунки ВВП, які показують, що Франція, наприклад, вдвічі перевершує Росію в цьому відношенні.Сила духу, в тому числі й лукавого, блискуче нівелює підрахунки ВВП.Західна цивілізація, яка має проблеми з розрізненням добра і зла, правди і брехні, мудрості і дурості, яка відмовилася від захисту прав людини і гідності людської особистості, слабка.Ну, тому що для того, щоб боротися, треба у щось вірити.Я все ще бачу таку віру в Україні.А ми і так званий вільний світ? Ну, ми їмо, п’ємо, спимо, граємо, відпочиваємо.Це все дуже круто.
Чи я песиміст? Звідти я черпаю сили і людей, добрих, сміливих, щедрих, мудрих і думаючих, таку маленьку армію тих, хто вірить у силу духу.
