WARTO DNIA KAŻDEGO I NOCY KAŻDEJ

Kazanie na Nowy Rok Pański 2024 poniedziałek

ВАРТІСТЮ КОЖНОГО ДНЯ І КОЖНОЇ НОЧІ

Проповідь на Новий рік Господній 2024 Понеділок

Dobro przyjęliśmy z ręki Boga. Czemu zła przyjąć nie możemy? – chciałbym na początek Nowego Roku Pańskiego zadedykować wam i sobie bardziej optymistyczny cytat biblijny. Ten jednak, za Hiobem, oddaje chyba kształt naszej przyszłości.

Świat, jaki zna moje pokolenie, zaczął się chwiać zaraz na początku nowego tysiąclecia, w które wchodziliśmy – kompletnie bezpodstawnie – z dużym entuzjazmem, tak jakby sama zmiana cyfr w datowaniu (z 1999 na 2000) miała jakiekolwiek znaczenie. Pierwsze turbulencje przyszły wraz z atakiem terrorystów na World Center i Amerykę, wrzesień 2001. Okazało się, że grupa zdeterminowanych śmiałków ograła największą potęgę świata. Tego samego, na mniejszą skalę doświadczyły też inne wielkie miasta, serie zamachów dosięgły Londyn, Paryż, Madryt i Berlin. Zaraz potem (2003 ) kompletnie bezzasadna interwencja USA w Iraku i długa wojna w tymże kraju, po czym znowu zakończona porażką wyprawa Amerykanów do Afganistanu. I dalej, już w zasięgu naszej wyobraźni napaść Rosji na Gruzję (2008), potem Ukrainę (2014), wreszcie pandemia (2020) i nowa napaść Rosji na Ukrainę, ostatnio także wojna w Palestynie. Podsumowując, turbulencje narastają i nasz świat niczym wielki samolot chwieje się coraz mocniej,

Pierwsze dwie dekady nowego tysiąclecia przyniosły ze sobą także porzucenie idei demokracji i obrony praw człowieka, co najlepiej uwidoczniło się w relacjach wolnego świata z Rosją i Chinami. Niestety, też protestowałem przeciw temu, w ten deal próbował wmieszać się również nasz prezydent (luty 2022, wizyta w Chinach). Zasady demokracji, poszanowania praw człowieka, respektowania godności każdej ludzkiej osoby, poszły w kąt w zamian za ropę, gaz i chińskie inwestycje. Jasne, demokracja sama w sobie nie jest wartością najwyższą, mogę sobie wyobrazić, że jakieś gremium drogą demokratycznego głosowania uzna, że demokracja jest passe i lepsza jest monarchia. Ograniczeniem demokracji, moim zdaniem, są wartości – dobro, prawda, godność ludzka i inne. Wiem, wiem, są tu możliwe różne punkty widzenia, aczkolwiek pozostaję przy przekonaniu, że da się udowodnić iż czarne jest czarne.

Dwa zjawiska obserwuję ze zdziwieniem i niepokojem. Pierwsze to zastępowanie wartości – dobra, prawdy, mądrości – paradygmatem „Wow!” Nieważne czy coś jest dobre czy złe, prawdziwe czy fałszywe, mądre czy głupie, ważne jest, żeby było „Wow!” Z tym też wiąże się dość powszechna ucieczka od używania rozumu i oddawaniu swojego losu w ręce systemów (aplikacje, tricki lojalnościowe, etc.) lub wybory na podstawie wrażeń.

Jeśli doczytaliście do tego momentu, to brawo! Nie nadużyliście niczego w noc sylwestrową (choć od północy jest to już … noc mieczysławowa, przypominam). Kończę życzeniami, nie mam jakiejś cudownej recepty na turbulencje jakie kołyszą naszą cywilizacją. Nie mam. Wiem jednak, że warto trzymać się przyjaciół, warto przygarniać ludzi, warto szanować przyrodę, że warto śmiać się i długo rozmawiać (a mniej gadać !). Nie warto odkładać rzeczy ważnych (to sztuczki diable!) i nie warto źle mówić o ludziach. I oczywiście, zawsze, dnia każdego i nawet nocy każdej, warto kochać. Kochać Pana Boga. No i bliźniego swego każdego, i siebie samego. Warto Najbardziej to warto!

Ми прийняли добро з Божої руки. Чому ми не можемо прийняти зло? – Я хотів би присвятити вам і собі більш оптимістичну біблійну цитату на початку Нового року Господнього. Однак ця цитата, слідом за Йовом, напевно, відображає обриси нашого майбутнього.

Світ, яким його знає моє покоління, почав хитатися на самому початку нового тисячоліття, в яке ми увійшли – абсолютно невиправдано – з великим ентузіазмом, ніби сама лише зміна цифр у датуванні (з 1999 на 2000 рік) мала якесь значення. Перша турбулентність прийшла з терористичною атакою на Всесвітній центр і Америку у вересні 2001 р. Виявилося, що група рішуче налаштованих сміливців підкорила найбільшу державу світу. Інші великі міста пережили те ж саме, але в менших масштабах, з серією атак у Лондоні, Парижі, Мадриді та Берліні. Одразу після цього (2003 рік) відбулося абсолютно невиправдане втручання США в Ірак і тривала війна в цій країні, а потім знову провал американської операції в Афганістані. А потім, вже в межах досяжності нашої уяви, вторгнення Росії в Грузію (2008), потім в Україну (2014), нарешті, пандемія (2020) і нове вторгнення Росії в Україну, а зовсім недавно – війна в Палестині. Таким чином, турбулентність зростає, і наш світ, як великий літак, хитається все сильніше і сильніше.

Перші два десятиліття нового тисячоліття також принесли з собою відмову від ідеї демократії та захисту прав людини, що найкраще було продемонстровано у відносинах вільного світу з Росією та Китаєм. На жаль, я також протестував проти цієї угоди, в яку намагався втрутитися наш президент (лютий 2022 року, візит до Китаю). Принципи демократії, повага до прав людини, повага до гідності кожної людини, пішли в кут в обмін на нафту, газ і китайські інвестиції. Звичайно, демократія сама по собі не є найвищою цінністю, я можу собі уявити, що якийсь орган шляхом демократичного голосування вирішить, що демократія – це пас, а монархія – краще. Обмеженням демократії, на мою думку, є цінності – добро, правда, людська гідність та інші. Знаю, знаю, можливі різні точки зору, але я залишаюся переконаним, що можна довести, що чорне – це чорне.

Два явища я спостерігаю зі здивуванням і занепокоєнням. Перше – це заміна цінностей – добра, істини, мудрості – парадигмою “Вау!” Незалежно від того, чи є щось хорошим чи поганим, правдивим чи неправдивим, розумним чи дурним, важливо те, що це “Вау!” З цим пов’язана досить поширена втеча від використання розуму і віддання своєї долі в руки систем (додатків, трюків лояльності тощо) або вибору, заснованого на враженнях.

Якщо ви дійшли до цього моменту, браво! Ви нічим не зловживали в новорічну ніч (хоча опівночі вже… ніч меча, нагадую). Я закінчую з добрими побажаннями; я не маю якогось чудодійного рецепту для турбулентності, яка розгойдує нашу цивілізацію. Не маю. Але я знаю, що варто триматися за друзів, варто приймати людей, варто поважати природу, варто довго сміятися і розмовляти (і менше говорити!). Не варто відкладати важливі справи (це витівки диявола!) і не варто говорити погано про людей. І звичайно, завжди, кожного дня і навіть кожної ночі варто любити. Любити Господа Бога. І свого ближнього щодня, і себе самого. Це найдорожче!

Itinerarium

Dodaj komentarz

Witryna wykorzystuje Akismet, aby ograniczyć spam. Dowiedz się więcej jak przetwarzane są dane komentarzy.