Poniedziałek Dzień Niepodległości 11 listopada 2024
І ДЛЯ ПОЛЬЩІ, І ДЛЯ УКРАЇНИ
Понеділок День Незалежності 11 листопада 2024 року
Wczoraj, w przeddzień Dnia Niepodległości, miałem przywilej pomodlić się na Cmentarzu Orląt Lwowskich. Ponad 100 lat temu polscy ochotnicy stoczyli zwycięską walkę o miasto z siłami ukraińskimi. Patrząc z szerszej perspektywy bitwa o Lwów wpisuje się w długi szereg polsko – ukraińskich konfliktów. To nic nadzwyczajnego, ponieważ od najdawniejszych czasów sąsiadujące ze sobą narody (i państwa) toczyły wojny przeciwko sobie, z trudem znajdziemy takie, które żyły w zgodzie.
Do niedawna wydawało się jednak, że czasy zbrojnego odbierania sobie nawzajem miast i wsi, ziem i lasów, rzek i pastwisk, już na dobre minęły. Inwazja Rosji na Ukrainę wzbudza obawę, że powracają.
Stanęliśmy po stronie Ukrainy w tej wojnie, i dopóki stać będziemy, jest to konkretny i chwalebny wkład w ochronę naszej polskiej niepodległości. Ponadto, przyzwoitość – a jeszcze bardziej solidarność – nakazuje stawać po stronie słabszych i krzywdzonych. Jestem dumny z nas Polaków, że stoimy przy Ukrainie, pomimo wszystkich zawirowań. To jest potrzebne dla walczącej Ukrainy i dobre dla niepodległej Polski.
Вчора, напередодні Дня Незалежності, я мав честь молитися на львівському Цвинтарі Орлят. Понад 100 років тому польські добровольці вели переможну битву за місто проти українських військ. Якщо поглянути на це з ширшої перспективи, то битва за Львів є частиною довгої серії польсько-українських конфліктів. У цьому немає нічого незвичайного, оскільки з давніх часів сусідні народи (і держави) вели війни один проти одного, і важко знайти такі, які жили б у злагоді.
Однак донедавна здавалося, що часи, коли силою відбирали міста і села, землі і ліси, річки і пасовища, назавжди залишилися в минулому. Вторгнення Росії в Україну викликає страх, що вони повертаються.
Ми стали на бік України у цій війні, і поки ми продовжуємо це робити, це є конкретним і похвальним внеском у захист нашої польської незалежності. Більше того, порядність – а ще більше солідарність – диктує нам бути на боці слабких і скривджених. Я пишаюся тим, що ми, поляки, підтримуємо Україну, незважаючи на всі негаразди. Це потрібно для України, яка воює, і добре для незалежної Польщі.
