Sobota 17 sierpnia 2024
ПАНІ ТА ПАНОВЕ, ЩО ОДРУЖУЮТЬСЯ
Субота 17 серпня 2024 року
Mijałem dzisiaj bardzo stare auto z napisem „Młoda para” zamiast rejestracji, pojazd miał grubo ponad 30 lat. Nic nadzwyczajnego, ale w środku było tylko trzech panów odświętnie ubranych, jak do ślubu. Może jechali po pannę młodą, a może nie …
Na zdjęciu jest stary model ślubnego samochodu, chyba sześciodrzwiowy, znajoma sfotografowała się przy nim w Tbilisi (choć sama do ślubu miała chyba inne auto). Spotkałem jednak bardziej oryginalne ślubne wehikuły. Kiedyś młodzi przyszli do zakrystii i zakomunikowali, że chcą przyjechać na TIR-ach, na szczęście chodziło o same ciągniki tych drogowych gigantów. I rzeczywiście przyjechali, w sumie na lubelskim deptaku paradowało pewnie ich sześć par. Panna młoda wcześniej oznajmiła, żebym się nie dziwił, bo poznała się z wybrankiem właśnie na TIR-ach. Od razu zastrzegła, żebym nie myślał o niczym zdrożnym, nie pomyślałem.
Inna para na tym samym deptaku przyjechała przed starożytny kościół Świętego Ducha na koniach, w licznym orszaku. O ile po TIR-ach nie było śladów, to po koniach owszem. Ale młodzi zadbali, aby to, co zestresowane konie zostawiły na deptaku, starannie uprzątnąć.
Na koniec, była taki ślub, że pan młody wniósł wybrankę (nielekką!) do kościoła na swoich własnych ramionach. Ekologiczna wersja, prawda?
Pojazd nieważny, ważne serce i ta, która wszystko przetrzyma.
Сьогодні я проїжджав повз дуже стару машину з написом «Наречений і Наречена» замість реєстрації, машині було більше 30 років. Нічого незвичайного, але всередині було лише троє чоловіків, одягнених святково, наче на весілля. Можливо, вони їхали за нареченим і нареченою, а може й ні…
На фото – стара модель весільного автомобіля, здається, шестидверка, подруга фотографувалася з нею в Тбілісі (хоча сама вона, напевно, мала іншу машину на своє весілля). Проте мені доводилося зустрічати і більш оригінальні весільні автомобілі. Одного разу наречений і наречена прийшли до ризниці і повідомили, що хочуть приїхати на ТІРах, на щастя, це були саме тягачі цих дорожніх гігантів. І вони справді приїхали, загалом їх було, мабуть, шість пар, які дефілювали на люблінській набережній. Наречена попередньо сказала мені, щоб я не дивувався, оскільки вона зустріла свого обранця на вантажівці. Вона одразу ж обумовила, що я не повинен думати про щось навіть віддалено небезпечне, і я не думав.
Інша пара на тій же набережній прибула до старовинної церкви Святого Духа верхи на конях, у великій процесії. Якщо від вантажівок не було ніяких слідів, то від коней залишилися сліди. Але молода пара подбала про те, щоб те, що втомлені коні залишили на набережній, було ретельно прибрано.
На довершення всього, відбулося вінчання, де наречений заніс свою обраницю (не легку!) в церкву на власних плечах. Екологічний варіант, чи не так?
Транспортний засіб не має значення, головне – серце і той, хто все витримає.
