Środa 29 maja 2024
ВІЙНА ТРИВАЄ, АЛЕ МИ МОЖЕМО БАГАТО ЧОГО ЗРОБИТИ
Середа 29 травня 2024 року
Nie chcemy wojny i odpychamy jej możliwość. To błąd, choć nie ma powodu do paniki. Poprzednie światowe konflikty rozkręcały się dość szybko i angażowały dużą część świata, stąd mówimy o dwóch Wojnach Światowych.
Jeśli trzeźwo spojrzymy na to, co obecnie dzieje się w naszym świecie, nie ma wątpliwości, że toczy się już globalny konflikt, choć rozwija się inaczej, etapami, „po kawałku”. Upraszczając, jest to starcie demokracji z systemami totalitarnymi i imperialnymi. Polska także uczestniczy w tym zderzeniu, chyba o wiele silniej niż Zachód, ze względu na granicę z Ukrainą (i Białorusią i Rosją). To przez nasz kraj głównie płynie pomoc militarna dla naszych walczących sąsiadów.
Na rozwój wojennych wydarzeń nie mam wpływu, zapewne jak i większość z was. Nie jesteśmy jednak bezradni. Niepokoję się sytuacją w Polsce, coraz głębsze podziały są na rękę naszych wrogów, roztropność nakazuje gasić spory, od naszych osobistych poczynając. Zdumiewa mnie naiwne myślenie, że oto za miesiąc, może pół roku, wszystko wróci do tzw. normy, sprzed lutego 2022. Nie wróci, choć nie wiem jak dalej się rozwinie. Dlatego apeluję o gotowość na nowe sytuacje, tradycja nazywa tę postawę czujnością. Od nas też zależy czy przebudzimy się i zaczniemy budować nowe relacje z ludźmi, oparte na braterstwie, solidarności i dialogu. Gasimy spory, jesteśmy czujni i budujemy wspólnoty solidarności. To możemy zrobić i to się bardzo przydaje teraz, a jeszcze bardziej przyda się w najbliższej przyszłości.
Ми не хочемо війни і відштовхуємо її можливість. Це помилка, хоча причин для паніки немає. Попередні глобальні конфлікти розгорталися досить швидко і охоплювали значну частину світу, тому ми говоримо про дві світові війни.
Якщо тверезо поглянути на те, що зараз відбувається в нашому світі, то немає сумнівів, що глобальний конфлікт вже відбувається, хоча він розвивається інакше, поетапно, «по крихтах». Простіше кажучи, це зіткнення між демократією і тоталітарними та імперськими системами. Польща також втягнута в це зіткнення, можливо, набагато сильніше, ніж Захід, через те, що вона межує з Україною (а також Білоруссю і Росією). Саме через нашу країну в основному йде військова допомога нашим воюючим сусідам.
Я не маю жодного впливу на розвиток війни, напевно, як і більшість з вас. Однак ми не безпорадні. Я стурбований ситуацією в Польщі, дедалі глибші розбіжності на руку нашим ворогам, розсудливість диктує, що суперечки повинні бути погашені, починаючи з наших особистих. Мене бентежить наївна думка, що ось, мовляв, через місяць, можливо, півроку все повернеться до так званого нормального стану, ще до лютого 2022 р. Не повернеться, хоча я не знаю, як воно буде розвиватися далі. Тому я закликаю до готовності до нових ситуацій, традиція називає таке ставлення пильністю. Від нас також залежить, щоб ми прокинулися і почали будувати нові стосунки з людьми, засновані на братерстві, солідарності та діалозі. Ми гасимо суперечки, ми пильні і ми будуємо спільноти солідарності. Це те, що ми можемо зробити, і це дуже корисно зараз і буде ще корисніше в найближчому майбутньому.
