Sobota 23 marca 2024
НАЙГЛИБША ТРАНСФОРМАЦІЯ
Субота 23 березня 2024 року
Zamach terrorystyczny w Moskwie i dziesiątki ofiar śmiertelnych, to wydarzenie z wczorajszego wieczoru poruszyło cały świat. W liczbach zamach ten nie jest czymś szokującym, Anders Breivik zastrzelił 77 osób w Norwegii, w ataku na World Trade Center zginęło blisko 3 000 ludzi.
Nie wiem jakie konsekwencje pociągnie za sobą ten mord. Szanując rozpacz rodzin zabitych, wyrażę jednak nadzieję, że uświadomimy sobie – o co apeluję od dawna – że żyjemy w absolutnie przełomowych czasach, groźnych i niepewnych. Najgorzej, że nie widać na razie żadnego przysłowiowego światełka w tunelu, raczej napięcia kumulują się.
Oczywiście nie oznacza to, że nie możemy nic zrobić. Zmiana na lepsze zaczyna się od zmiany siebie samego. Od tego, że jesteśmy bardziej życzliwi dla siebie, wyrozumiali, współczujący, serdeczni i współpracujący. W dominującym dziś paradygmacie za normę uznawana jest agresja (w przypadku Rosji ale i w innych, ta słowna przeszła w zbrojną), zawistna konkurencja (wszelkie chwyty dozwolone aby wygrać), kult sukcesu (kosztem siebie i drugich) i zimna kalkulacja przeliczana na zysk. To przenika także w nasze myślenie, odczuwanie i działanie. Ale na to mamy wpływ, to możemy zrobić, przemieniać, od dziś. I tak końcówka Wielkiego Postu właśnie do tej najgłębszej przemiany wzywa nas. Niech nam się uda.
Bardzo dziękuję, Bóg zapłać, za wszystkie Wasze ofiary na śniadanie wielkanocne z ubogimi, samotnymi i bezdomnymi w Lublinie. Gdyby ktoś jeszcze chciał wesprzeć to dzieło, przypominam numer konta:
Stowarzyszenie Centrum Wolontariatu w Lublinie
ul. Gospodarcza 2
20- 217 Lublin
Bank PKO S.A. V oddział w Lublinie
nr konta: 64 1240 1503 1111 0000 1753 2101
Tytuł przelewu: darowizna na cele statutowe Wielkanoc
Теракт у Москві та десятки людських жертв – ця подія вчора ввечері сколихнула весь світ. У цифрах ця атака не є чимось шокуючим, Андерс Брейвік застрелив 77 людей у Норвегії, майже 3 000 людей загинули під час нападу на Всесвітній торговий центр.
Я не знаю, які наслідки матиме це вбивство. Поважаючи відчай сімей загиблих, я все ж висловлю надію, що ми усвідомимо – і я вже давно до цього закликаю – що ми живемо в абсолютно переломні часи, небезпечні і невизначені. Найгірше те, що світла в кінці тунелю поки що не видно, а навпаки, накопичується напруга.
Звичайно, це не означає, що ми можемо нічого не робити. Зміни на краще починаються зі зміни нас самих. З того, щоб бути добрішими один до одного, розуміючими, співчутливими, гостинними і готовими до співпраці. У домінуючій сьогодні парадигмі нормою вважається агресія (у випадку з Росією, але і в інших країнах вербальна агресія переросла у збройну), заздрісна конкуренція (будь-які засоби для перемоги), культ успіху (за рахунок себе та інших) і холодний розрахунок, розрахований на вигоду. Це також пронизує наше мислення, почуття і дії. Але це те, на що ми можемо вплинути, це те, що ми можемо зробити, трансформувати, починаючи з сьогоднішнього дня. І тому кінець Великого посту закликає нас саме до цієї найглибшої трансформації. Нехай нам це вдасться.
Щиро дякуємо, нехай Господь благословить, за всі ваші пожертви на Великодній сніданок з бідними, самотніми та бездомними в Любліні. Якщо хтось ще бажає підтримати цю роботу, нагадую номер рахунку: