KOMU I CO  DIABEŁ PODPOWIADA

Wtorek 20 lutego 2024

КОМУ І ЩО ПРОПОНУЄ ДИЯВОЛ

Вівторок 20 лютого 2024 року

Nie wiem ile macie lat czytając ten tekst, ale to nie ma znaczenia. Znaczenie ma to, czy gotowi jesteście na nowe życie. Na inne życie, zgodne z waszymi najgłębszymi pragnieniami i marzeniami.

Jedna z moich dobrych znajomych, może nawet przyjaciółek, lekko po czterdziestce, po wielu latach pracy w bogatej korporacji, z bardzo dobrymi zarobkami, rzuciła tę robotę. Rzuciła i teraz pisze (maluje) ikony, za mniejsze rzez jasna – na razie – pieniądze. Jest szczęśliwa, bo w końcu robi to, czego pragnęła i o czym marzyła.

We Lwowie zatrzymuję się często obok klasztoru studytów, mnichów ukraińskich (unickich), ten zakon odnowił przed stu laty bł. Klemens Szeptycki. W wieku bodaj 42 lat, poprosił o przejście z katolicyzmu rzymskiego na grecki, z obywatela polskiego stał się obywatelem Ukrainy.

Znam wielu uchodźców, z różnych krajów, którzy – zmuszeni – rozpoczynali i rozpoczynają nowe życie po 20-tce, 30-tce, 40-tce lub jeszcze później. Na przykład ta młoda dziewczyna z Etiopii, na zdjęciu, Samrawit (z lewej strony) teraz – po czasie spędzonym wśród życzliwych ludzi w Lublinie – wiedzie już szczęśliwe życie na zachodzie Europy.

Wielki Post, zresztą i każdy inny czas, jest szansą na nowe życie. Życie zgodne z marzeniami i pragnieniami. Jest możliwe, tylko uważajmy, bo stary i niegłupi diabeł, zawsze podpowie – Niczego nie zmieniaj! Ma być jak jest, bo jest jak ma być.

Я не знаю, скільки тобі років, коли ти читаєш цей текст, але це не має значення. Важливо те, чи готові ви до нового життя. До іншого життя, яке відповідає твоїм найпотаємнішим бажанням і мріям.

Одна з моїх добрих знайомих, можливо, навіть подруг, трохи за 40, після багатьох років роботи в багатій корпорації з дуже хорошою зарплатою, звільнилася з цієї роботи. Вона звільнилася і тепер пише (малює) ікони, за менші гроші – поки що, звичайно. Вона щаслива, бо нарешті робить те, що хотіла і про що мріяла.

У Львові я часто зупиняюся біля монастиря Студитів, монастиря українських (уніатських) монахів, який сто років тому відновив блаженний Клеменс Шептицький. У віці близько 42 років він попросив перейти з римо-католицизму на греко-католицизм, і з польського громадянина став українським громадянином.

Я знаю багатьох біженців з різних країн, які – вимушено – починали і починають нове життя у свої 20, 30, 40 років чи навіть пізніше. Наприклад, ця молода дівчина з Ефіопії, зображена тут, Самравіт (ліворуч) зараз – після часу, проведеного серед добрих людей в Любліні – вже веде щасливе життя в Західній Європі.

Великий піст, як і будь-який інший час, – це шанс на нове життя. Життя, яке відповідає твоїм мріям і бажанням. Це можливо, тільки будьте обережні, бо старий і не дурний диявол завжди буде говорити вам – нічого не змінюй! Нехай буде так, як є, бо так і має бути.

Itinerarium

Dodaj komentarz

Witryna wykorzystuje Akismet, aby ograniczyć spam. Dowiedz się więcej jak przetwarzane są dane komentarzy.