Środa 24 stycznia 2024
ДЕ ВОГНЕГАСНИК
Середа 24 січня 2024 року
Rzadko tutaj polecam jakieś książki, dziś jednak tak zrobię. Spotkałem wczoraj znajomą, to miła i spokojna osoba, zaskoczyła mnie jednak masą przedziwnych wypowiedzi, w rodzaju – „Widziałeś tego mema?” (oczywiście, nie widziałem), „A pewien aktor uważa, że … „ (przepraszam, ale chyba Gary Cooper to już nie gra raczej, a Tom Hanks rzadko).
Jeśli chcecie zrozumieć, co się dzieje we współczesnym świecie, nie sądźcie, że da wam to Internet. Internet, tzw. popularne portale, jest od zarabiania pieniędzy za pomocą podniecania czytelników.
Od czasu do czasu lubię się tu pochwalić, że nie zaskoczyła mnie wojna Rosji w Ukrainie (mam świadków) ani jej nie przewidziałem, bo nie jestem jasnowidzem. Dlaczego nie zaskoczyła? Kilka powodów złożyło się na to. Najpierw, że od czasu agresji rosyjskiej w Czeczenii (przełom 20 i 21 wieku), potem w Gruzji (2008), Putin rozpędzał się. Przyznaję, że czytałem i słuchałem jego wypowiedzi, zrobił to, co zapowiadał, co tu zaskakującego? No i te komentarze wielu ludzi – „O, Boże! Jakie to okropne! Jak możliwa jest wojna w 21 wieku?”. Tak może myśleć i mówić tylko ktoś, kto wagarował podczas lekcji historii. Co więcej, tak samo niepoważnie myśleli i mówili nasi przodkowie zaraz po tzw. Wielkiej Wojnie (czyli Pierwszej Światowej w nomenklaturze).
Mam trzy rady dla każdego, kto chce zrozumieć co się dzieje i kto chce poznać, co będzie się działo dalej. Pierwsza rada – czytajcie książki, Internety tylko przeglądajcie. Książki zawierają namysł autorów, ich wiedzę, zdolność analizy i wnioskowania. Dlatego podpowiadam, jeśli chcecie zrozumieć, co zachodzi w Ukrainie i co prawdopodobnie nastąpi, czytajcie na przykład książki pana Serhii Plokhy (Ukrainiec z Harvardu), okładki na zdjęciu. Po drugie, zachęcam do myślenia, czyli zaufania do torów własnych myśli. I po trzecie, rozmawiajcie (nie gadajcie!) z ludźmi, może bardziej ze starszymi albo doświadczonymi.
Na koniec zatem mamy triadę – czytać, myśleć, rozmawiać. A co ja wyczytałem, co myślę i o czym rozmawiam? W skrócie – „Dobrze już było!”. A rada jaka? Nawet jak jeszcze nie pali się u nas, to warto wiedzieć, na wszelki wypadek, gdzie jest gaśnica.
Я рідко рекомендую тут якісь книги, але сьогодні зроблю це. Вчора зустріла знайому, вона мила і спокійна людина, проте здивувала мене масою дивних висловлювань на кшталт – “А ти бачив цей мем?” (звісно, не бачив). (звісно, не бачила), “А такий-то актор вважає…” (вибачте, але, здається, Гері Купер більше не знімається, а Том Хенкс з’являється дуже рідко).
Якщо ви хочете зрозуміти, що відбувається в сучасному світі, не думайте, що інтернет дасть вам це. Інтернет, так звані популярні портали, займаються тим, що заробляють гроші, розважаючи читачів.
Час від часу я люблю хвалитися тут, що не був здивований війною Росії в Україні (маю свідків) і не передбачав її, бо я не ясновидець. Чому не здивувала? Цьому сприяло кілька причин. По-перше, те, що з моменту російської агресії в Чечні (кінець 20-го століття), а потім у Грузії (2008 рік), Путін розплутується. Я визнаю, що читав і слухав його заяви, він зробив те, що анонсував, що тут дивного? А потім з’явилися коментарі багатьох людей – “О, Боже! Який жах! Як у 21 столітті можлива війна?”. Так може думати і говорити тільки той, хто прогулював уроки історії. Більше того, так само легковажно думали і говорили наші предки одразу після так званої Великої війни (або Першої світової за номенклатурою).
У мене є три поради для тих, хто хоче зрозуміти, що відбувається, і хто хоче знати, що буде далі. Перша порада – читайте книжки, інтернет тільки переглядайте. У книжках – думка авторів, їхні знання, їхнє вміння аналізувати і робити висновки. Тому натякаю, якщо ви хочете розуміти, що відбувається в Україні і що може статися, читайте, наприклад, книги пана Сергія Плохія (українця з Гарварду), обкладинка на фото. По-друге, я закликаю вас думати, тобто довіряти коліям власних думок. І по-третє, розмовляйте (не балакайте!) з людьми, можливо, більше зі старшими чи досвідченими.
Тож у підсумку маємо тріаду – читати, думати, розмовляти. А про що я читаю, думаю і говорю? Якщо коротко – “Це було зроблено добре!”. А порада яка? Навіть якщо ви ще не горите, варто знати, про всяк випадок, де лежить вогнегасник.
