BOŻE NARODZENIE PRZEBACZENIE
Piątek 15 grudnia 2023

РІЗДВЯНЕ ПРОЩЕННЯ

П’ятниця 15 грудня 2023 року

Boże Narodzenie, to przebaczenie. Pozostało nam – wam -też – 10 dni do Święta i 9 do Wigilii tegoż. To poczytajcie. I przebaczajcie.

W bardzo znanym dialogu o przebaczeniu Piotr pyta Jezusa: „Panie, ile razy mam przebaczyć, jeśli mój brat zawini względem mnie? Czy aż siedem razy?” i słyszy w odpowiedzi: „Nie mówię ci, że aż siedem razy, lecz aż siedemdziesiąt siedem razy”. 

Prawdopodobnie Piotr i reszta słuchaczy z trudem przełknęli to wezwanie, bo w dalszej części Jezus opowiada historię „nielitościwego dłużnika” (całość na końcu wpisu), któremu darowano wiele ale on sam nie miał krzty współczucia.

Ładna historia, ale kończy się mocną przestrogą: „Podobnie uczyni wam Ojciec mój niebieski, jeżeli każdy z was nie przebaczy z serca swemu bratu”.

Jeżeli nie przebaczymy z serca. Wiemy, że wzorem Jezusa musimy przebaczać. I przebaczamy na zasadzie „A niech ci będzie!”, przy czym takie przebaczenie ma jeszcze bardziej upokorzyć winowajcę. Zrobimy wiele, żeby nie włączyć w przebaczenie serca, wybaczymy w myślach, słowach i gestach, ale nie z serca. Choć tak naprawdę to właśnie serce jest zranione najbardziej i ono przechowuje ból, smutek i gorycz.

Z własnego doświadczenia wiem, że przebaczenie z serca jest bardzo trudne i kosztowne. Takie przebaczenie jednak upodabnia nas do samego Boga.

Piotr podszedł do Jezusa i zapytał: «Panie, ile razy mam przebaczyć, jeśli mój brat zawini względem mnie? Czy aż siedem razy?»

Jezus mu odrzekł: «Nie mówię ci, że aż siedem razy, lecz aż siedemdziesiąt siedem razy.

Dlatego podobne jest królestwo niebieskie do króla, który chciał się rozliczyć ze swymi sługami. Gdy zaczął się rozliczać, przyprowadzono mu jednego, który był mu winien dziesięć tysięcy talentów. Ponieważ nie miał z czego ich oddać, pan kazał sprzedać go razem z żoną, dziećmi i całym jego mieniem, aby dług w ten sposób odzyskać.

Wtedy sługa padł mu do stóp i prosił go: „Panie, okaż mi cierpliwość, a wszystko ci oddam”. Pan ulitował się nad owym sługą, uwolnił go i dług mu darował.

Lecz gdy sługa ów wyszedł, spotkał jednego ze współsług, który mu był winien sto denarów. Chwycił go i zaczął dusić, mówiąc: „Oddaj, coś winien!” Jego współsługa padł przed nim i prosił go: „Okaż mi cierpliwość, a oddam tobie”. On jednak nie chciał, lecz poszedł i wtrącił go do więzienia, dopóki nie odda długu.

Współsłudzy jego, widząc, co się działo, bardzo się zasmucili. Poszli i opowiedzieli swemu panu wszystko, co zaszło.

Wtedy pan jego, wezwawszy go, rzekł mu: „Sługo niegodziwy! Darowałem ci cały ten dług, ponieważ mnie prosiłeś. Czyż więc i ty nie powinieneś był ulitować się nad swoim współsługą, jak ja ulitowałem się nad tobą?” I uniósłszy się gniewem, pan jego kazał wydać go katom, dopóki mu nie odda całego długu.

Podobnie uczyni wam Ojciec mój niebieski, jeżeli każdy z was nie przebaczy z serca swemu bratu».

(Mt 18, 21 – 35)

Різдво – це прощення. У нас – у вас – залишилося 10 днів до Різдва і 9 – до Святвечора. Тож читайте. І прощайте.

У дуже відомому діалозі про прощення Петро запитує Ісуса: “Господи, скільки разів я маю прощати братові моєму, якщо він згрішить проти мене? Чи не сім разів?” і чує у відповідь: “Не кажу тобі сім разів, але сімдесят сім разів”.

Мабуть, Петру та іншим слухачам було важко проковтнути цей заклик, тому що далі Ісус розповідає історію про “немилосердного боржника” (вся історія в кінці поста), якому багато дали, але який сам не мав ні краплі співчуття.

Гарна історія, але вона закінчується сильним застереженням: “Так само вчинить Отець Мій Небесний з вами, якщо кожен з вас не простить братові своєму від серця свого”.

Якщо ми не прощаємо від серця. Ми знаємо, що за прикладом Ісуса ми повинні прощати. А ми прощаємо за принципом “Нехай буде так!”, причому таке прощення спрямоване на те, щоб ще більше принизити кривдника. Ми багато зробимо для того, щоб не включити в прощення серце, будемо прощати думкою, словом і жестом, але не серцем. Хоча, насправді, саме серце страждає найбільше і саме воно зберігає біль, смуток і гіркоту.

З власного досвіду знаю, що прощення від серця – це дуже важко і дорого. Однак таке прощення робить нас більш схожими на самого Бога.

Петро підійшов до Ісуса і запитав: “Господи, скільки разів я повинен прощати, якщо мій брат завинив переді мною? Чи не сім разів?”

Ісус відповів йому: “Не кажу тобі, що сім разів, але сімдесят сім разів.

Тому уподібніть Царство Небесне цареві, що хотів звести рахунки зі своїми слугами. Коли він почав розраховуватися, привели до нього одного, що був винен йому десять тисяч талантів. Оскільки він не мав чим їх віддати, господар наказав продати його разом з дружиною, дітьми і всім майном, щоб таким чином повернути борг.

Тоді слуга впав до його ніг і попросив: “Господи, дай мені терпіння, і я все тобі поверну”. Господь змилосердився над цим слугою, відпустив його і простив йому борг.

Але коли цей слуга вийшов на вулицю, він зустрів одного зі своїх товаришів, який був винен йому сто динаріїв. Той схопив його і почав душити, кажучи “Віддай, що винен!” Слуга впав перед ним і попросив його: “Дай мені терпіння, і я віддам тобі”. Але той не послухав, пішов і кинув його до в’язниці, доки той не віддасть борг.

Його товариші по служінню, побачивши, що відбувається, дуже засмутилися. Вони пішли і розповіли своєму панові про все, що сталося.

Тоді пан його, покликавши його, промовив до нього: “Нечестивий слуго! Я віддав тобі весь цей борг, бо ти просив мене. Чи ж не мав би ти помилувати й ближнього твого, як я помилував тебе?” І, охоплений гнівом, пан його звелів віддати його катам, доки він не віддасть йому всього боргу.

Так само і Отець Мій Небесний вчинить з вами, якщо кожен з вас не простить братові своєму від серця свого”.

(Мт 18:21 – 35)

Itinerarium

Dodaj komentarz

Witryna wykorzystuje Akismet, aby ograniczyć spam. Dowiedz się więcej jak przetwarzane są dane komentarzy.