Strona o Bogu i życiu dla niewierzących, wierzących, wątpiących, poszukujących, tych, którym się wydaje, że wierzą i tych, którym się wydaje, że nie wierzą. Ks.Mieczysław Puzewicz
Bezwarunkowa miłość. Mówił o niej trochę Leon XIV w inauguracyjnej homilii. Trudno o taką miłość, nasze ludzkie miłości zwykle mają jakieś granice, jeśli ktoś je przekroczy – np. głęboko nas obrazi, zawiedzie czy zdradzi – odwołujemy miłość i oddalamy się.
A miłość bezwarunkowa? Można się uczyć od Pana Boga. A właściwie można ją od Niego otrzymać w darze. Proszę, aby obdarzył nią każdą i każdego z nas.
Безумовна любов. Про неї трохи говорив Лев XIV у своїй інавгураційній проповіді. Таку любов важко знайти, наша людська любов зазвичай має певні межі, якщо хтось переступає їх – наприклад, глибоко ображає нас, підводить або зраджує – ми скасовуємо любов і віддаляємося.
А безумовна любов? Її можна навчитися від Господа Бога. Або, власне, її можна отримати від Нього як дар. Я прошу, щоб Він дарував її кожному з нас.
Przeżywałem w niedzielę duże emocje, naprawdę. W słupie trakcji trolejbusowej, naprzeciwko Wolontariatu, wreszcie pojawiły się dwa młode szpaki. Otwór, w którym znajduje się gniazdo, jest na wylot, więc każdy szpaczek wychyla dziób w inną stronę. Hałasują przy tym ogromnie, domagając się nieustannie pożywienia, ich rodzice ledwo nadążają przynosić muchy, dżdżownice i pająki. Dobrze, że w awifaunie nie ma zakazu handlu w niedziele (żart).
Tu przypomina mi się fraza z Norwida, poety – „W tej powszedniości, ach jakże wiele mistycznych rzeczy nieodgadnionych”. W powszedniości!
Bez emocji za to przyjąłem prognozowane wyniki wyborów prezydenckich (w Polsce). Pamiętam – i wy pamiętajcie – że przyszłość Polski zależy od nas, nie od władzy.
W tej powszedniości jest tak wiele rzeczy mistycznych, nieodgadnionych. Są szpaki.
Ale przede wszystkim są ludzie, ich twarze, spojrzenia, głosy, śmieszne fryzury. Każdy jest Wielką Tajemnicą, Strumieniem Nadziei. A ten poniedziałek, 19 maja, mhhhm, najlepszy dzień w tym roku!
У неділю я справді пережив велике хвилювання. На тролейбусній опорі навпроти Волонтерів нарешті з’явилися два молодих шпаки. Отвір, де розташоване гніздо, наскрізний, тому кожен шпак розмахує дзьобом в різні боки. При цьому вони дуже галасують, постійно вимагають їжі, батьки ледве встигають приносити мух, дощових черв’яків і павуків. Добре, що птахам не заборонено торгувати по неділях (каламбур).
Тут мені згадується фраза поета Норвіда – «У цій буденності, о, скільки містичного, непізнаваного». У буденності!
Без емоцій я сприйняв прогнозовані результати президентських виборів (у Польщі). Я пам’ятаю – і ви пам’ятаєте – що майбутнє Польщі залежить від нас, а не від влади.
У цій спільності так багато містичного, незбагненного. Є шпаки.
Але передусім – це люди, їхні обличчя, погляди, голоси, кумедні зачіски. Кожна людина – це Велика Таємниця, Потік Надії. І цей понеділок, 19 травня, м-м-м, найкращий день у році!
Dziś Ewangelia przypomina o przykazaniu miłości bliźniego.
Najbardziej ta miłość – do najbliższego bliźniego – widoczna jest na pogrzebach. Znam taki przypadek, gdy na szarfie zmarłego jego brat kazał wypisać: „Kochanemu bratu …” Znajomi rodziny przekonywali, że pełny napis powinien brzmieć mniej więcej tak: „Kochanemu bratu, którego wiele lat włóczyłem po sądach i którego pozbawiłem należnego mu spadku…” Często miłość bliźniego podobna jest do świątecznego ubrania, przywdziewanego kilka razy w roku.
Miłość bliźniego. Najważniejszą jej treścią jest słuchanie. Jeśli cię kocham, chcę cię słuchać. Codziennie. Wsłuchiwać się i wysłuchiwać. Nawet jeśli się powtarzasz i mówisz niewyraźnie. Albo gubisz wątek. Kiedy Cię słucham, przenikasz mnie i stajemy się piękną jednością. Kocham cię, będę cię wysłuchiwał każdego dnia.
Сьогодні Євангеліє нагадує нам про заповідь любові до ближнього.
Ця любов – до найближчого ближнього – найбільше проявляється на похоронах. Я знаю про один такий випадок, коли на поясі померлого його брат зробив напис: «Дорогому братові…». Друзі сім’ї стверджували, що повний напис має звучати приблизно так: «Рідному братові, якого я багато років тягав по судах і якого позбавив належної йому спадщини…». Часто любов до ближнього подібна до святкового одягу, який одягають кілька разів на рік.
Любов до ближнього. Найважливішим її змістом є слухання. Якщо я тебе люблю, я хочу тебе слухати. Щодня. Слухати і чути. Навіть якщо ти повторюєшся і говориш незрозуміло. Або втрачаєш нитку. Коли я слухаю тебе, ти проникаєш в мене, і ми стаємо прекрасною єдністю. Я люблю тебе, я буду слухати тебе щодня.
Ewangelia
Przykazanie nowe daję wam, abyście się wzajemnie miłowali, tak jak Ja was umiłowałem; żebyście i wy tak się miłowali wzajemnie. Po tym wszyscy poznają, że jesteście uczniami moimi, jeśli będziecie się wzajemnie miłowali».
W dzieciństwie przy pacierzu, tuż przed wyrecytowaniem dziesięciu przykazań, odmawiałem jeszcze Dwa Przykazania Miłości:
Będziesz miłował Pana Boga swego całym swoim sercem, całą swoją duszą i całym swoim umysłem. To jest największe i pierwsze przykazanie. Drugie podobne jest do niego: Będziesz miłował swego bliźniego jak siebie samego (wersja z Ewangelii).
Powtarzam te przykazania i dzisiaj. Powtarzam, aby trzymać się najlepszej drogi życia.
У дитинстві, на Пакті, перед тим, як прочитати десять заповідей, я читав ще дві заповіді любові:
Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це найбільша і перша заповідь. Друга подібна до неї: Полюби ближнього свого, як самого себе (євангельська версія).
Я повторюю ці заповіді і сьогодні. Я повторюю їх, щоб дотримуватися найкращого способу життя.
Kontredans to dawny taniec figurowy, w którym partnerzy trochę udają, że tańczą, raczej podskakują w różne strony. Mam wrażenie, że obecnie trwa właśnie taki światowy i polski kontredans.
W polskim, przedwyborczym, podskakują kandydaci do Belwederu, średnio wykształceni i rozumni, za to znakomicie lejący wodę. W światowym kontredansie mamy postaci z pozoru Wielkie – Putin, Trump, Xi, Żełenski, a przy nich przywódcy Wielkiej Brytanii, Francji, Niemiec no i nasz Tusk.
Na razie nie wśród nich wizjonera, kogoś, kto mógłby zaproponować nowy porządek i stanąć na jego czele.
A my, widzowie, jesteśmy coraz bardziej rozczarowani i znudzeni. Zatem, zachęcam, abyśmy opuścili te wszystkie balowe sale.
Abyśmy wyszli z tej marnej zabawy i pokochali każdego, kto dziś do nas się odezwie, porozmawia z nami. Albo tylko przejdzie blisko nas.
Контреданс – це старовинний фігурний танець, в якому партнери вдають, що трохи танцюють, а насправді підстрибують у різні боки. У мене таке враження, що зараз відбувається саме такий глобальний і польський контрданс.
У польському перед виборами стрибають кандидати в Бельведер, в міру освічені та інтелігентні, але чудово вміють лити воду. У глобальному контексті маємо начебто великі фігури – Путін, Трамп, Сі, Зеленський, а з ними лідери Великої Британії, Франції, Німеччини і наш Туск.
Поки що серед них немає жодного візіонера, жодного, хто міг би запропонувати і очолити новий порядок.
А ми, глядачі, дедалі більше розчаровуємося і нудьгуємо. Тому я закликаю нас покинути всі ці бальні зали.
Щоб ми вийшли з бруду і полюбили кожного, хто сьогодні до нас звертається, розмовляє з нами. Або просто йде поруч з нами.
Co zrobimy jeśli wojna przyjdzie do Polski? Pond 30% ankietowanych Polaków rzuci się do ucieczki i opuści Polskę. Około 10% zamierza wstąpić w szeregi wojskowe, jako ochotnicy. Nie są to wyniki odbiegające od sondaży w innych krajach europejskich. Europa – raczej – nie chciałaby walczyć i płacić krwią za swoją niepodległość. Za to chętnie zapłaciłaby za nią każdy okup.
Myślę, że wielu z nas, Polaków, podobnie jak i innych Europejczyków wyemigrowało ze swoich ojczyzn już dawno. Emigracja zaczyna się w głowie i sercu, na końcu wsiadamy w samochód lub samolot.
Pożegnanie z ojczyzną nie następuje gwałtownie, to długi proces, ale żyjemy w czasach porzucania ojczyzn w tradycyjnym znaczeniu. Znam Polaków, którzy mówią świetnie po angielsku, a bardzo niepoprawnie po polsku.
Nie wiem jeszcze, co się dalej wyłoni. Może jakiś nowe państwo, twór polityczno – cywilizacyjny, nazwałbym je Globalland albo Globalią w którym najważniejsze staje się to, co globalne, a to, co narodowe jest jedynie coraz bardziej odległą historią. I niczego tu nie zmieni masowe wywieszanie flag narodowych czy entuzjastyczne dopingowanie piłkarzy z orzełkiem na piersi.
Wcale nie jestem przerażony nadejściem Glaballanu. Jeśli będzie to jakaś nowa wspólnota, zjednoczona wokół wartości (dobro, prawda, etc.), to hurra!
Що ми будемо робити, якщо війна прийде до Польщі? Понад 30% опитаних поляків кинуться тікати і покинуть Польщу. Близько 10% мають намір приєднатися до армії в якості добровольців. Ці результати не відрізняються від опитувань в інших європейських країнах. Європа, скоріше, не хотіла б воювати і платити кров’ю за свою незалежність. Натомість, вона з радістю заплатила б за неї будь-який викуп.
Я думаю, що багато хто з нас, поляків, як і інші європейці, давно емігрували зі своїх батьківщин. Еміграція починається в голові та серці, а закінчується тим, що ми сідаємо в машину чи літак.
Прощання з батьківщиною не відбувається раптово, це тривалий процес, але ми живемо в часи відмови від батьківщини в традиційному розумінні. Я знаю поляків, які чудово розмовляють англійською і дуже неправильно польською.
Я ще не знаю, що буде далі. Можливо, якась нова держава, політичний і цивілізаційний витвір, я б назвав його Глобалленд, в якому глобальне стає найважливішим, а національне – лише все більш і більш віддаленою історією. І масове вивішування національних прапорів або захоплене вболівання футболістів з орлом на грудях тут нічого не змінить.
Мене зовсім не лякає прихід Глабаллан. Якщо це буде якась нова спільнота, об’єднана навколо цінностей (добра, правди і т.д.), то ура!
Oko Boże. Na pewno pamiętacie, że taki symbol jest w prawie każdym kościele. Symbol Bożej opatrzności. Pan Bóg patrzy, ale patrzy nie po to, aby liczyć nasze grzechy.
Patrzy, bo jest zakochany w każdym z nas. Tak, jak zakochani nie mogą oderwać oczu od siebie, tak i Pan Bóg. Do tego też Pan Bóg używa oczu bliskich nam ludzi. Ale i każdy z nas może być Okiem Bożym. Trzeba tylko z miłością spojrzeć na tych ludzi, których dziś spotkamy.
Боже око. Напевно, ви пам’ятаєте, що такий символ є майже в кожній церкві. Символ Божого провидіння. Господь Бог дивиться, але дивиться не для того, щоб рахувати наші гріхи.
Він дивиться, бо любить кожного з нас. Як закохані не можуть відвести очей одне від одного, так і Господь Бог не може відвести очей. Для цього Господь Бог також використовує очі близьких нам людей. Але кожен з нас також може бути Божим Оком. Потрібно лише з любов’ю дивитися на людей, яких ми зустрічаємо сьогодні.
Zaprzyjaźniony jestem z ponad stuletnim klonem, rozłożystym i pięknym. Dokładnie drugiego kwietnia rozpoczął delikatne kwitnienie. Ostrzegałem, żeby może poczekał, bo idą przymrozki.
-Nie boję się! Lubię nowe wyzwania – odpowiedział.
Teraz obsypany jest obficie kipiącą zielenią nowych młodych liści.
Miał rację mądry, stary klon. Nie możemy bać się nowych wyzwań. Kiedy je podejmujemy, podobnie jak klon, zazielenimy się nadzieją.
Я дружу з понад 100-річним кленом, розлогим і красивим. Рівно другого квітня він почав ніжне цвітіння. Я попередив його, щоб він зачекав, бо наближаються заморозки.
-Я не боюся! Я люблю нові виклики”, – відповів він.
Зараз він всипаний рясною зеленню нових молодих листочків.
Мудрий старий клен мав рацію. Ми не повинні боятися нових викликів. Коли ми приймаємо їх, подібно до клена, ми зеленіємо від надії.
Jedne wybory za nami, inne przed nami. Przed Polakami wybory prezydenta, kandydaci toczą ostre walki między sobą. Przyznaję, że nie obejrzałem ani jednej tzw. debaty i żadnej nie obejrzę. Kogokolwiek nie wybierzemy, duża część Polaków będzie niezadowolona, agresja nie zniknie.
Ale za nami inne wybory, konklawe. Te wybory przebiegały w ciszy, zakończyły się szybko. I co najważniejsze, chyba prawie wszyscy są zadowoleni. Zatem wniosek jest taki – można inaczej wybierać. I Bogu dzięki!
Każdemu z was życzę, aby wszystkie wasze wybory były spokojne, poprzedzone modlitwą i namysłem, życzliwą rozmową z przyjaciółmi. I zawsze wybierajmy to, co podpowiada nam miłość.
Одні вибори позаду, інші попереду. Напередодні президентських виборів у Польщі кандидати ведуть між собою запеклі баталії. Зізнаюся, я не дивився жодних так званих дебатів і не буду дивитися. Кого б ми не обрали, значна частина польського народу буде незадоволена, агресія нікуди не дінеться.
Але позаду інші вибори, конклав. Ці вибори пройшли в тиші, вони швидко закінчилися. І найголовніше, я думаю, що майже всі задоволені. Так що висновок такий – є можливість вибирати по-іншому. І слава Богу!
Кожному з вас я бажаю, щоб всі ваші вибори були мирними, передували молитві і роздумам, добрим розмовам з друзями. І завжди обираймо те, що нам підказує любов.
W tradycji czwarta niedziela po Wielkanocy jest dniem modlitwy o powołania kapłańskie i zakonne. To także okazja, aby każdy z nas przyjrzał się swojemu powołaniu.
Czy nie minąłeś się z powołaniem? Jest prosty test, który to sprawdza. Jeśli rano wstajesz z radością w małżeńskim pokoju, na plebanii czy w zakonnej celi, nie minąłeś się. I jeśli zasypiasz szczęśliwy, wypełniasz swoje powołanie. Mam nadzieję, że większość z nas tak właśnie zasypia i tak się budzi.
Nie chcę psuć wam i sobie wiosennej niedzieli, jednak oczy i uszy mam otwarte. Jesteśmy na wojnie z Rosją, to nie oznacza, że zaraz spadną na nasze miasta bomby i drony. Są wstępne fazy wojen. To, że jako naród i państwo stanęliśmy po stronie Ukrainy, jest i będzie nam poczytane jako wrogie działanie przeciw Rosji.
Obecny etap wojny to starcie ekonomiczne, informacyjne i psychologiczne, to nieustannie się wzmaga. Na razie nie widać żadnych oznak, że może nastąpić przełom, który zwiastowałby pokój.
Nie możemy jednak czekać na to, co zrobią politycy i generałowie. My mamy dziś zadanie zasiewania pokoju, niech on się od nas zaczyna. Przekażmy sobie znak pokoju!
За традицією, четверта неділя після Великодня – це день молитви за священичі та богопосвячені покликання. Це також нагода для кожного з нас перевірити своє покликання.
Чи не пропустили ви своє покликання? Існує простий тест, щоб це з’ясувати. Якщо ви прокидаєтеся вранці з радістю у вашій шлюбній кімнаті, вікаріаті чи монашому осередку, то ви не пройшли тест. А якщо ви засинаєте щасливі, ви виконали своє покликання. Сподіваюся, що так засинає і прокидається більшість з нас.
Не хочу псувати вам і собі весняну неділю, але мої очі і вуха відкриті. Ми перебуваємо у стані війни з Росією, але це не означає, що на наші міста ось-ось впадуть бомби і безпілотники. Існують попередні стадії воєн. Те, що ми, як нація і держава, стали на бік України, читається і буде читатися як ворожі дії проти Росії.
Нинішня фаза війни – це економічне, інформаційне та психологічне зіткнення, яке постійно загострюється. Наразі немає жодних ознак того, що може відбутися прорив, який би провістив мир.
Однак ми не можемо чекати, що робитимуть політики і генерали. Перед нами сьогодні стоїть завдання сіяти мир, і нехай він почнеться з нас. Передаймо знак миру!
