Kazanie na 1-szą niedzielę Adwentu 1 grudnia 2024
ВИФЛЕЄМ, ЯКИЙ МИ НОСИМО В СОБІ
Проповідь на 1-шу неділю Адвенту 1 грудня 2024 року
Przed laty próbowałem umówić się na spotkanie z pewnym zamożnym biznesmenem, było to pod koniec listopada. Nie mogliśmy zgrać terminów, wreszcie zaproponowałem, że możemy w jakąś środę, ale to będzie już w Adwencie. Rozmówca chwilę zawahał się i zgodził, ale poprosił, żebym mu podał adres tego Adwentu, bo tam jeszcze nie był, miał na myśli klub lub restaurację.
Zaczynamy Adwent, jest szansa na odkrycie żywego Boga. Przypominam, że nie będzie Go w żłóbku ani przy stole wigilijnym. Jest jeden pewny adres, gdzie możemy Go znaleźć. To nasze serce, głębia naszej osoby. Betlejem nosimy w sobie. Tu jednak rzadko wchodzimy.
A praktycznie? Praktycznie musimy znaleźć codziennie piętnaście minut dla siebie samych, sam na sam ze sobą. Zachęcam do takiej podróży, trudnej, ale jedynej, która daje pewność Bożego Narodzenia.
Багато років тому я намагався домовитися про зустріч з одним заможним бізнесменом, це було наприкінці листопада. Ми ніяк не могли узгодити дати, і нарешті я запропонував зустрітися в якусь середу, але це вже буде в Адвенті. Співрозмовник на мить завагався і погодився, але попросив дати йому адресу цього Адвенту, бо він там ще не був, мав на увазі клуб чи ресторан.
З початком Адвенту є шанс відкрити для себе живого Бога. Дозвольте нагадати вам, що Він не буде в яслах чи за різдвяним столом. Існує одна вірна адреса, де ми можемо Його знайти. Це наше серце, глибини нашої особи. Ми носимо Вифлеєм у собі. Однак туди ми рідко заходимо.
А практично? Практично ми повинні щодня знаходити п’ятнадцять хвилин для себе, наодинці з собою. Я заохочую до такої подорожі, важкої, але єдиної, яка дає впевненість у Різдві.
