Piątek 8 listopada 2024
ЯК СМЕРТЬ, СИЛЬНА ЛЮБОВ
П’ятниця 8 листопада 2024
Wody wielkie nie zdołają ugasić miłości, jak śmierć potężna jest miłość. Pewnie prawie wszyscy znamy te wersety z biblijnej księgi Pieśni nad Pieśniami. A pewnie mało kto wie, że polski przekład tych słów zawdzięczamy mieszkańcowi Lubelszczyzny.
Odremontowany obecnie dwór w Rybczewicach, na trasie z Piask do Żółkiewki, mało komu kojarzy się z biblijną Pieśnią nad Pieśniami. Takiego skojarzenia nie mają również włodarze gminy na terenie której urodził się i wychowywał o. Piotr Rostworowski, człowiek o wielkich zasługach i niezwykle barwnym życiorysie. Żadna tablica w Rybczewicach nie wspomina wielkiego rodaka. Wojciech Jan Rostworowski (imię zakonne Piotr) przyszedł na świat w r. 1910, w młodości był plutonowym w wileńskiej kawalerii, w wieku 20 lat wstąpił do benedyktynów, był najpierw odnowicielem a później przeorem klasztoru w podkrakowskim Tyńcu. Nieszablonowy, otwarty charakter i odwaga sprawiły, że prawie półtora roku spędził w więzieniu za zorganizowanie nieudanej próby ucieczki dwóch zaprzyjaźnionych Czeszek do USA. W wieku prawie 60 lat na prośbę kamedułów przenosi się do ich zgromadzenia i eremu na Bielanach w Krakowie. Jako kamedulski przeor kieruje także eremami w Kolumbii i Włoszech, gdzie umiera w r. 1999. Ostatnie pięć lat życia spędza jako rekluz, pozostając w swojej celi i ograniczając do minimum kontakty z ludźmi. W trakcie przygotowywania na millenium chrześcijaństwa w Polsce Biblii Tysiąclecia (wyd. 1 1965) o. Rostworowski podjął się przetłumaczenia z języka hebrajskiego Pieśni nad Pieśniami i od tej pory czytamy w liturgii translację tego przepięknego tekstu w wersji potomka rybczewickich szlachciców.
Warte przypomnienia – jak śmierć potężna jest miłość.
Великі води не можуть вгамувати любов, як і смерть сильна любов. Напевно, майже всі ми знайомі з цими віршами з біблійної книги Пісні над піснями. Та, мабуть, мало хто з нас знає, що польським перекладом цих слів ми завдячуємо мешканцю Люблінщини.
Нині відреставрований маєток у Рибчевицях, що на дорозі з П’яски до Жулкевки, мало чим асоціюється з біблійною Піснею Пісень. Не має таких асоціацій і влада гміни, де народився і виріс отець Петро Розворовський, людина великих заслуг і надзвичайно яскравої життєвої історії. У Рибчевицях немає жодної меморіальної дошки на честь великого земляка. Отець Войцех Ян Ростворовський (чернече ім’я Пьотр) народився 1910 року, в молодості був взводним сержантом віленської кавалерії, у віці 20 років вступив до бенедиктинців і був спочатку обновителем, а потім пріором монастиря в Тинцях біля Кракова.
Його нестандартний, відвертий характер і мужність призвели до того, що він провів майже півтора року у в’язниці за організацію невдалої спроби двох чеських подруг втекти до США. У віці майже 60 років, на прохання камальдолійських монахів, він переїхав до їхнього згромадження та скиту в Бєлянах у Кракові. Як настоятель камальдолійського монастиря, він також опікувався скитами в Колумбії та Італії, де й помер у 1999 р. Останні п’ять років свого життя він провів як відлюдник, залишаючись у своїй келії та обмежуючи контакти з людьми до мінімуму. Під час підготовки Біблії Тисячоліття Християнства в Польщі (1-е вид. 1965 р.) о. Ростворовський взявся за переклад Пісні Пісень з івриту і відтоді ми читаємо на літургії переклад цього прекрасного тексту у версії нащадка шляхтича з Рибчевиць.
Варто пам’ятати – наскільки смертельно сильною є любов.