Środa 25 września 2024
ПРО ПЕРЕВАГУ ВИХОВАННЯ НАД ПОКАРАННЯМ
Середа 25 вересня 2024 року
Po kolejnym, tragicznym wypadku w Warszawie, rozważane jest wprowadzenie do kodeksu karnego kategorii „zabójstwa drogowego”. Prawnicy przerzucają się argumentami, proponują podwyższanie kar więzienia. To kolejny przykład naiwnej wiary, że prawo rozwiąże bardzo poważny problem szaleństwa kierowców. Za każdym razem, gdy dochodzi do jakiejś tragedii, nie tylko na drogach, pojawiają się pomysły, jak wysoko, kogo i za co powinno się karać.
A może jednak warto sięgnąć głębiej i powrócić do wychowania dzieci i młodzieży? Karanie to metoda prosta, tania i niestety mało skuteczna. To wie każdy rodzic. Wychowywanie, kształtowanie postaw, wpajanie wartości, to żmudne procesy, drogie ale gwarantujące dobre rezultaty.
Uczyłem przed laty katechezy, najlepiej wspominam chłopaków z klas murarz – tynkarz i betoniarz – zbrojarz. Tak, były ongiś takie zawody. Pozwoliłem sobie omijać wyrafinowane tematy, zawarte w podręcznikach do religii, typu „ Kult maryjny od średniowiecza do współczesności”. Za to kilka godzin poświęciłem na rozmowy „Dlaczego kibice Górnika Łęczna nie powinni bić przyjezdnych z Avii Świdnik?” Jeden z owych uczniów został szanowanym policjantem inny nawet misjonarzem.
Przypuszczam, że wkrótce będziemy mieli nowe, wspaniałe paragrafy w kodeksach i kolejne wzrosty liczb takich czy innych przypadków tragedii. Banalnie zabrzmi, ale na koniec napiszę – nie tylko karanie, ale przede wszystkim wychowywanie.
Після чергової трагічної аварії у Варшаві розглядається питання про введення до кримінального кодексу категорії «вбивство на дорозі». Адвокати перекидаються аргументами, пропонуючи збільшити терміни ув’язнення. Це ще один приклад наївної віри в те, що закон вирішить дуже серйозну проблему водійського божевілля. Щоразу, коли трапляється трагедія, і не лише на дорогах, висуваються ідеї про те, як високо, кого і за що слід покарати.
Але чому б не копнути глибше і не повернутися до виховання дітей і молоді? Покарання – це простий, дешевий і, на жаль, неефективний метод. Це знає кожен з батьків. Виховання, формування поглядів, прищеплення цінностей – це важкі процеси, дорогі, але такі, що гарантують гарні результати.
Багато років тому я викладав катехизм, і мої найкращі спогади – це хлопці на курсах мулярів-штукатурів та бетонярів-арматурників. Так, колись були такі професії. Я взяв на себе сміливість уникати складних тем, що містяться в підручниках з релігії, таких як «Набожність до Марії від середньовіччя до наших днів». Натомість я провів кілька годин, дискутуючи на тему: «Чому фанати Гурніка Ленчна не повинні бити гостей з Авіа Свіднік?». Один з цих студентів став поважним поліцейським, інший – навіть місіонером.
Гадаю, недовго залишилося чекати нових чудових параграфів у кодексах і подальшого зростання кількості трагедій того чи іншого роду. Як би банально це не звучало, але на завершення скажу – не тільки карати, але перш за все виховувати.
