Wtorek 27 sierpnia 2024
АБИ РОСІЯНИ НА НАС НЕ НАПАЛИ
Вівторок 27 серпня 2024 року
Granica pomiędzy tym, co normalne a nadzwyczajne zmienia się bardzo szybko. Znakomicie widać to w Ukrainie, której normalność zupełnie nie styka się z naszą.
Normalne w Ukrainie są alarmy – choć te poniedziałkowe naloty były największe od początku wojny. Normalne są w większości regionów eksplozje bomb i dronów. Normalny jest brak prądu. Oczywistą rzeczą są także częste pogrzeby młodych żołnierzy. Wojna stała się normalnością, mało kto wierzy, że szybko się skończy.
Dla nas także wojna w Ukrainie stała się normalna. To znaczy rano budzimy się i sprawdzamy, czy Ukraina jeszcze walczy. Jeszcze walczy! To dobrze. Ruskie daleko? Daleko, to dobrze, żeby tylko do nas nie szli.
Jedna ważna różnica, której się domyślam – w Ukrainie wszystko dzieje się szybciej, o wiele szybciej niż u nas.
Межа між нормальним та екстраординарним змінюється дуже швидко. Це чудово видно на прикладі України, чия нормальність абсолютно не співпадає з нашою.
Нормою в Україні є тривоги – хоча цього понеділка авіаудари були найбільшими з початку війни. Нормою для більшості регіонів є вибухи бомб і безпілотників. Нормальними є перебої з електропостачанням. Також нормальними є часті похорони молодих солдатів. Війна стала звичною, і мало хто вірить, що вона швидко закінчиться.
Для нас теж війна в Україні стала нормальною. Я маю на увазі, що ми прокидаємося вранці і бачимо, що Україна все ще воює. Вона все ще воює! Це добре. Росіяни далеко? Далеко, це добре, тільки щоб вони не йшли до нас.
Одна важлива відмінність – в Україні все відбувається швидше, набагато швидше, ніж у нас.
