Wtorek 23 lipca 2024
ПОВАЖАЙТЕ МАТЧІ ТА ОСОБЛИВО СІРНИКИ
Вівторок 23 липня 2024 року
Nie ukrywam, że od wielu lat, a już od początku wojny Rosji z Ukrainą jeszcze bardziej, stoję po stronie naszych wschodnich sąsiadów. Dzisiejszy wpis może wydać się bez znaczenia, bo dotyczy sirników, czyli zapałek.
Jestem codziennym użytkownikiem zapałek. I, niestety, mam do wyboru albo zapałki szwedzkie albo ukraińskie. Jakieś cztery lata temu padła ostatnia polska fabryka zapałek. Nie przekonuje mnie opinia, że produkcja zapałek jest nieopłacalna, bo skoro Szwedom się kalkuluje, to Polakom dlaczego nie?
Nie kupuję szwedzkich zapałek bo są prawie dziesięciokrotnie droższe od ukraińskich i znacznie od nich gorsze.
Kupuję ukraińskie z trzech powodów, raz, że są bardzo dobre, dwa, że tańsze. I po trzecie, że zarabia na nich Ukraina, Szwedom i tak dobrze się powodzi.
Z dość podobnego powodu nie tankuję paliwa na stacjach oznaczonych MOL (i zaprzyjaźnionych z nimi marek), bo takie zakup wzbogacałby pana Orbana, który życzy raczej najgorzej Ukrainie. Ponadto surowiec do tego paliwa płynie – w przypadku MOL – prosto z Rosji. Z każdego zatankowanego litra na MOL parę groszy wpada do kieszeni Putina.
Kupuję sirniki, mam nawet mały zapas tych zapałek – na zdjęciu. To na wszelki wypadek. Bo jakby zabrakło prądu i Internetu – co już jest prawie normą w Ukrainie – to zapałki są ratunkiem. W młodości nosiłem tytuł Mistrza Ogniska, potrafiłem jedną zapałką rozpalić ogień pod kociołkiem w dowolnym miejscu. Zbawienna umiejętność dla parzenia herbaty i każdej zupy, da się przetrwać.
Я не приховую, що вже багато років стою на боці наших східних сусідів, а з початком війни Росії з Україною – тим більше. Сьогоднішній пост може здатися неактуальним, оскільки він стосується сірників, або сірникових паличок.
Я є щоденним користувачем сірників. І, на жаль, маю вибір між шведськими та українськими сірниками. Близько чотирьох років тому померла остання польська сірникова фабрика. Мене не переконує думка, що виробництво сірників не є прибутковим, бо якщо це вигідно шведам, то чому не вигідно полякам?
Я не купую шведські сірники, тому що вони майже в десять разів дорожчі за українські і набагато гірші.
Я купую українські сірники з трьох причин: по-перше, тому що вони дуже хороші, по-друге, тому що вони дешевші. І третя – Україна заробляє на них гроші, у шведів і так все добре.
З досить схожої причини я не заправляюся на заправках з маркуванням MOL (і дружніх їм брендів), тому що така покупка збагатить пана Орбана, який бажає Україні найгіршого. Більше того, сировина для цього пального надходить – у випадку MOL – прямо з Росії. З кожного літра, заправленого на MOL, кілька копійок потрапляють до кишені Путіна.
Я купую сірники, у мене навіть є невеликий запас цих сірників – на фото. Про всяк випадок. Бо якщо раптом вимкнеться електрика чи інтернет – а це вже майже норма в Україні – сірники стануть паличкою-виручалочкою.В юності я мав звання майстра вогню, який міг розпалити вогонь під казаном у будь-якому місці одним сірником. Вміння заварювати чай і будь-який суп – це рятівна навичка, без неї можна вижити.
