Piątek 8 marca 2024
ВІД ПОГАНИХ СЛІВ ДО ПОГАНИХ СПРАВ
П’ятниця 8 березня 2024 року
Zbliża się 30 rocznica ludobójstwa w Rwandzie, w ciągu kilku miesięcy ekstremiści z plemienia Hutu wymordowali (m.in. tanimi chińskimi maczetami) blisko milion swoich sąsiadów z plemienia Tutsi. Rzeź poprzedzona została kampanią m.in. w popularnym radiu, spikerzy nazywali Tutsi karaluchami i radzili, że karaluchy należy wybić.
Lenin na początku rewolucji nazywał przeciwników pluskwami i zachęcał do terroru, życie straciły miliony niewinnych ludzi.
W ostatnim czasie trzy ukraińskie kobiety opowiedziały mi o swoich przykrych przygodach w Lublinie, dwie rozmawiały wieczorem ze sobą w swoim języku, inna prowadziła – także wieczorem – rozmowę telefoniczną po ukraińsku. Wszystkie usłyszały pod swoim adresem wiązki przekleństw i wyzwisk, najbardziej ordynarnych. Do tego dołączone były groźby oraz nakaz wyp… z Polski.
Powiecie – Nie przesadzaj, jesteśmy narodem tolerancyjnym i nie dojdzie do czegoś gorszego. Wstyd mi, że Ukrainki boją się rozmawiać w swoim języku, to wina Polaków – niektórych, ale Polaków.
Reverien Rurangwa, na zdjęciu, z plemienia Tutsi, gościliśmy chyba 10 lat temu w Lublinie, zamiast prawej ręki ma protezę, a w trakcie rozmowy wyjmuje jedno z oczu, jest sztuczne. To pamiątki po napaści Hutu.
Złe czyny zaczynają się od złych myśli i złych słów. Tych antyukraińskich złych myśli i słów jest już w Polsce bardzo dużo.
Наближаються 30-ті роковини геноциду в Руанді, де протягом кількох місяців екстремісти з племені хуту винищили (зокрема, дешевими китайськими мачете) майже мільйон своїх сусідів з племені тутсі. Різанині передувала кампанія на популярному радіо; диктори називали тутсі тарганами і радили вбивати тарганів.
Ленін на початку революції називав опонентів жуками і заохочував терор, і мільйони невинних людей втратили свої життя.
Нещодавно три українки розповіли мені про свої неприємні пригоди в Любліні: дві з них ввечері розмовляли між собою рідною мовою, ще одна вела – також ввечері – телефонну розмову українською. Всі вони почули шквал прокльонів і образ, найгрубіших. До цього додалися погрози і наказ покинути Польщу.
Ви скажете – не перебільшуйте, ми толерантна нація і чогось гіршого не станеться. Мені соромно, що українські жінки бояться розмовляти своєю мовою, в цьому винні поляки – хто-хто, а поляки.
Реверен Руранґва, на фото, з племені тутсі, якого ми приймали, мабуть, років 10 тому в Любліні, має протез замість правої руки, і під час розмови він виймає одне око, воно штучне. Це сувеніри нападу хуту.
Погані вчинки починаються з поганих думок і поганих слів. Цих антиукраїнських поганих думок і слів у Польщі вже достатньо.
