Niedziela 24 grudnia 2023
Різдво в режимі нон-стоп
Неділя 24 грудня 2023 року
Na zdjęciu dziewczyna patrzy w lustro. Tak, z pozoru tak. Uczestnicy rekolekcji sprzed kilkunastu lat w lubelskim kościele Świętego Ducha otrzymali lustereczka, zwierciadełka z przesłaniem, żeby patrząc w nie odnaleźli Żywego Chrystusa. Od początku chrześcijaństwa, jego pierwsi zwiastuni musieli walczyć z pewnym wypaczeniem, najdobitniej wyraził to św. Paweł w listach do swoich parafian w Koryncie:
Czyż nie wiecie, że ciało wasze jest świątynią Ducha Świętego, który w was jest, a którego macie od Boga, i że już nie należycie do samych siebie? Czy nie wiecie o samych sobie, że Jezus Chrystus w was jest?
Nie ma pewniejszej drogi do spotkania Żywego Chrystusa jak odkrycie, że On mieszka w nas, w naszych sercach. I oczywiście w każdym drugim człowieku. To bardzo pewne adresy Jego obecności. Jak nauczymy się docierać do głębi swojego serca, mamy non-stop Boże Narodzenie. A jak się nauczyć? Z doświadczenia wiem, że wystarczy codziennie 15 minut na wędrówkę do swojego serca. Ostrzegam, diabeł zrobi wszystko, abyśmy nigdy tam nie weszli, będzie rozpraszał nas na wszelkie sposoby.
Teraz prośba do rodziców i dziadków, nie mówcie swoim dzieciom czy wnukom, że w żłóbku leży Pan Jezus. Dzieci nie są głupie, widzą i wiedzą, że to laleczka. Opowiadanie o lalce, że to Pan Jezus prowadzi do infantylizacji wiary. Za to warto opowiedzieć, że żłóbkowa inscenizacja to tylko przypomnienie tego, co wydarzyło się w Betlejem i że teraz Pan Jezus mieszka w ich sercach.
Obiecałem kilka dni temu, że w sobotę 23 grudnia opublikuję rozmowę na temat Bożego Narodzenia – proszę bardzo, znajdziecie ją tutaj http://itinerarium.pl/wp-content/uploads/2023/12/Itinerarium-MP-swiateczne-spotkanie.mp3
Dziękuję dwom Annom za pomoc przy dzisiejszym wpisie, jednej za użyczenie swojej fotografii, drugiej za rozmowę o Bożym Narodzeniu.
На фото дівчина дивиться в дзеркало. Так, начебто так. Учасникам реколекцій десяток років тому в люблінському костелі Святого Духа роздали дзеркала, дзеркала з посланням, що, дивлячись у них, вони повинні знайти Живого Христа. Від самого початку християнства його першим вісникам доводилося боротися з певним викривленням, яке найяскравіше висловив святий Павло у своїх листах до парафіян у Коринті:
Хіба ви не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, що живе у вас, якого ви прийняли від Бога, і що ви вже не належите собі? Хіба ви не знаєте з себе, що Ісус Христос у вас?
Немає більш надійного способу зустріти Живого Христа, ніж відкрити, що Він живе в нас, у нашому серці. І, звичайно, в кожній іншій людині. Це дуже надійні адреси Його присутності. Коли ми вчимося досягати глибини наших сердець, ми маємо безперервне Різдво. А як нам цього навчитися? Я знаю з власного досвіду, що все, що потрібно – це 15 хвилин щодня, щоб зазирнути у своє серце. Будьте обережні, диявол зробить все можливе, щоб ми ніколи туди не потрапили, він буде всіляко нас відволікати.
А тепер прохання до батьків, бабусь і дідусів: не кажіть своїм дітям чи онукам, що Господь Ісус лежить у яслах.
Діти не дурні, вони бачать і знають, що це лялька.Говорити ляльці, що це Господь Ісус, призводить до інфантилізації віри.Натомість варто сказати їм, що інсценізація ясел – це лише нагадування про те, що сталося у Вифлеємі, і що тепер Господь Ісус живе в їхніх серцях.
Кілька днів тому я пообіцяв, що опублікую розмову про Різдво в суботу 23 грудня – ви можете знайти її тут http://itinerarium.pl/wp-content/uploads/2023/12/Itinerarium-MP-swiateczne-spotkanie.mp3.
Дякую двом Аннам за допомогу в підготовці сьогоднішньої публікації: одній – за надану фотографію, а іншій – за розповідь про Різдво Христове.
