Wtorek 12 grudnia 2023
Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ, БО ЛЮБЛЮ ПОЛЬЩУ
Вівторок 12 грудня 2023 року
Так, я люблю Україну, люблю давно, особливо сильно з осені 2013 року, коли Мустафа Наєм (афганець з українським паспортом) закликав людей відірвати очі від своїх смартфонів і вийти на Майдан Незалежності в Києві. Досі триває з лютого минулого року. Я завжди намагався стояти на боці слабких і невинно побитих.
Я люблю Україну ще й тому, що люблю Польщу. Я роблю все, що можу – і закликаю вас – для підтримки нашого східного сусіда. Я не хотів би мати кордон з Російською Федерацією, а саме він був би таким, якби війська Путіна перемогли війська України. Патріотизм і турбота про Польщу ставить мене на бік України.
Я щойно повернувся з чергової місії в Україні, завдяки великій щедрості кількох людей з Любліна я зміг передати зимові черевики для одного з батальйонів, що воюють на сході. Завдяки щедрості кількох люблінських компаній я також зміг привезти різдвяні подарунки для дітей-сиріт, чиї батьки загинули на війні, до Львова, а саме 94 посилки, і до цього я повернуся незабаром. Я також зміг пожертвувати деяку суму грошей (дуже невелику) на утримання центрів, які опікуються жінками після сексуального насильства (також після зґвалтування), ці гроші надійшли від продажу фруктових чаїв і сушених яблук. Ці фрукти були щойно зібрані в українських Карпатах вищезгаданими постраждалими жінками. Від середи їх можна буде придбати в Любліні, а також в Інтернеті.
На фото поруч зі мною – о. Сергій, священик і психіатр, який працює з вищезгаданими жінками, а далі – Руслан, майор, у якого найгірша з можливих місій. Він повідомляє сім’ям, що їхній син/брат/батько/чоловік повернеться вже “на щиті”.
Ще про мера, бургомістра Дорогуська.Кілька разів я бачив багатокілометрові черги перед кордоном з Україною, двоє українських водіїв загинули.Я також бачив так званих протестувальників – у Гребенному – які смажили сосиски і слухали музику, в той час як сотні водіїв чекали на в’їзд до своєї країни. Цю ситуацію не могли вирішити два останні польські уряди.Аж поки, нарешті, пан мер Дорогуська не розлютився (а може, розлютився, але з іншим закінченням).Він розв’язав блокаду! Пане Вуйт, пане Войцех Сава, ви чудові. Можливо, хтось, хто знає цього пана, передасть йому теплий привіт від мене?Не може президент, не може прем’єр-міністр, не можуть міністри чи поліція, цікаво.Пане Войцех, зателефонуйте, будь ласка, своїм колегам у Гребенному та Корчовій, нехай вони йдуть вашими слідами.
Я люблю Польщу, але не розумію, як можна допустити, щоб десяток (може, трохи більше) осіб керували польським кордоном з Україною? Я спілкувався – мій песо дозволяє мені серйозно спілкуватися – з дуже компетентними людьми, у Львові та Варшаві. У 2022 році польський експорт в Україну зріс на 50%, цього року – дані за 3 квартали – ще на 25%, маємо профіцит у понад 3,5 мільярда євро в торгівлі з Україною.Блокада кордону – нагадаю, це стосується жменьки людей – завдала мільйони євро збитків як нам, так і українцям.А тепер головоломка: хто найбільше виграє від ослаблення польської та української економік?Хто?Безумовно, не Парагвай.
Дякую за увагу, наближається Різдво, бажаю вам радості в серцях і світла в уяві.Нижче – з подякою пану Діпу за переклад на мову наших дорогих східних сусідів.
