Strona o Bogu i życiu dla niewierzących, wierzących, wątpiących, poszukujących, tych, którym się wydaje, że wierzą i tych, którym się wydaje, że nie wierzą. Ks.Mieczysław Puzewicz
Cieszę się, że coraz więcej osób z którymi ostatnio rozmawiam zdaje sobie sprawę, że żyjemy w czasie przełomu. Sam wiem, że potrzebujemy mocnej koncentracji, tak, aby życie i okoliczności nie niosły nas, ale żebyśmy to my żyli.
Moim zdaniem konieczna jest nowa forma ascezy. Mniej szwendania się po sklepach i galeriach. Porzucić warto puste gadanie, wsłuchiwać się w głos mądrych i myślących ludzi. Zmniejszyć codzienną dawkę Internetu, wystarczy pogoda, rzut oka na tytuły wiadomości, plus … lektura Itinerarium (żart).
To o czym teraz piszę jest nawróceniem, powrotem do życia, formą nabrania nowych sił. Tak, bo musimy być mocni, energiczni, odważni, solidarni, zdolni do niezachwianej miłości. Prawdziwe życie.
Я радий, що все більше людей, з якими я спілкуюся останнім часом, усвідомлюють, що ми живемо в перехідний час. Я і сам знаю, що нам потрібен сильний фокус, щоб не життя і обставини несли нас, а ми самі жили.
На мою думку, потрібна нова форма аскези. Менше тинятися по магазинах і галереях. Відмовитися від пустопорожніх розмов, прислухатися до голосу мудрих і думаючих людей. Зменшити щоденну дозу інтернету, тільки погода, погляд на заголовки новин, плюс … читання «Маршрутного листа» (каламбур).
Те, про що я зараз пишу, є наверненням, поверненням до життя, формою набуття нових сил. Так, тому що нам потрібно бути сильними, енергійними, сміливими, підтримуючими, здатними до непохитної любові. Справжнім життям.
Jak się ktoś upił, to wcale jeszcze nie znaczy, że uległ diabelskiej pokusie, tak samo jak ktoś coś ukradł. I ta co romansowała z sąsiadem też nie musiała słuchać szatana.
Szatan ma sprytny plan, chce, abyśmy uznali, że coś albo ktoś jest ważniejszy, lepszy lub piękniejszy niż sam Bóg. Chce, abyśmy uwierzyli, że to my jesteśmy bogami, a Bóg ma służyć naszym zachciankom i pragnieniom.
Dużo się zmieniło od czasów kuszenia Jezusa. Szatan przeniósł się z pustyni do Internetu, galerii handlowych i na konta bankowe. To tutaj ulegamy, aby stać się fałszywymi bożkami, sławnymi, bogatymi i (prawie) wszechmogącymi. Wcieleni w fałszywe bóstwa, możemy kimś gardzić, poniżać i odrzucać. Narzędzia? Na przykład złośliwy komentarz w Internecie albo pogardliwe spojrzenie na śpiącego na ławce alkoholika albo zakup pięćdziesiątej pary butów (bo stać mnie!).
Bądźmy czujni, wszędzie gdzie stawiamy siebie na pierwszym miejscu i gdzie odrzucamy innych ludzi, zwycięża szatan. Ale – to zapamiętajcie z tego kazania –ilekroć stajemy przy człowieku, otwieramy się na niego i przygarniamy, zwycięża miłość i powstaje Królestwo Boże.
Коли хтось напивається, це ще не означає, що він піддався диявольській спокусі, так само, як і коли хтось щось краде. І та, що має зв’язок із ближнім, теж не повинна була слухати сатану.
У сатани є хитрий план, він хоче, щоб ми повірили, що щось чи хтось є важливішим, кращим чи прекраснішим за самого Бога. Він хоче, щоб ми повірили, що ми – боги, а Бог існує для того, щоб служити нашим примхам і бажанням.
Багато що змінилося з часів спокуси Ісуса. Сатана перемістився з пустелі в інтернет, торгові центри та банківські рахунки. Саме тут ми піддаємося спокусі стати фальшивими ідолами, відомими, багатими і (майже) всемогутніми. Втілюючись у фальшивих божествах, ми можемо зневажати, принижувати і відкидати когось. Які інструменти? Злісний коментар в інтернеті, наприклад, або презирливий погляд на алкоголіка, що спить на лавці, або купівля п’ятдесятої пари взуття (бо я можу собі це дозволити!).
Будьмо пильними: там, де ми ставимо себе на перше місце і відкидаємо інших людей, сатана перемагає. Але – це те, що ви запам’ятаєте з цієї проповіді – там, де ми стаємо поруч з людиною, відкриваємося їй і обіймаємо її, перемагає любов і встановлюється Царство Боже.
Євангеліє
Pełen Ducha Świętego, powrócił Jezus znad Jordanu, a wiedziony był przez Ducha na pustyni czterdzieści dni, i był kuszony przez diabła. Nic przez owe dni nie jadł, a po ich upływie poczuł głód. Rzekł Mu wtedy diabeł: «Jeśli jesteś Synem Bożym, powiedz temu kamieniowi, żeby stał się chlebem».
Odpowiedział mu Jezus: «Napisane jest: „Nie samym chlebem żyje człowiek”».
Wówczas powiódł Go diabeł w górę, pokazał Mu w jednej chwili wszystkie królestwa świata i rzekł do Niego: «Tobie dam potęgę i wspaniałość tego wszystkiego, bo mnie są poddane i mogę je dać, komu zechcę. Jeśli więc upadniesz i oddasz mi pokłon, wszystko będzie Twoje».
Lecz Jezus mu odrzekł: «Napisane jest: „Panu, Bogu swemu, będziesz oddawał pokłon i Jemu samemu służyć będziesz”».
Zawiódł Go też do Jerozolimy, postawił na szczycie narożnika świątyni i rzekł do Niego: «Jeśli jesteś Synem Bożym, rzuć się stąd w dół. Jest bowiem napisane: „Aniołom swoim da rozkaz co do ciebie, żeby cię strzegli, i na rękach nosić cię będą, byś przypadkiem nie uraził swej nogi o kamień”».
Lecz Jezus mu odparł: «Powiedziano: „Nie będziesz wystawiał na próbę Pana, Boga swego”».
Gdy diabeł dopełnił całego kuszenia, odstąpił od Niego do czasu.
Rack full of men’s and women’s shoes in Limassol, Cyprus
W Wielkim Poście zalecana jest jałmużna, post i modlitwa. Modlitwa, dobrze, ale jaka? Mamy dłużej się modlić czy może używać jakichś specjalnych formuł?
Od czasu kiedy odkryłem, że oddychanie jest istotą modlitwy, nie mam żadnych z nią problemów. Oczywiście, odmawiam też brewiarz (taka książeczka z psalmami), koronkę do Bożego Miłosierdzia i różaniec. Jednak te formy są wtórne wobec modlitwy oddechu i oddech nadaje im głębię.
Modlitwa oddechu? Pomyślicie może, że wydziwiam. Nie, spróbujcie a zobaczycie, że to prawda. Wyjaśniam zatem. Najpierw wdech, wtedy biorę w siebie cały Boży świat, od ziemi po której chodzę po bezkresne niebo i nieskończony kosmos. Pozwalam, aby ten Boży świat wniknął we mnie, napełnił mnie i opanował. I wydech, wtedy przyjmuję energię, moc i radość istnienia od Chrystusa żyjącego we mnie. Jednocześnie pozwalam, aby uszły ze mnie wszystkie złe uczucia, pragnienia i myśli, abym był czysty.
Wdech i wydech, oddychanie. Oczywiście mam na myśli normalne i świadome oddychanie. Wdech i wydech pozwalają mi modlić się w zasadzie nieustannie. Bardzo polecam!
Під час Великого посту рекомендується милостиня, піст і молитва. Молитва – це добре, але яка молитва? Чи потрібно молитися довше, чи використовувати якісь особливі формули?
Відтоді, як я дізнався, що дихання – це суть молитви, у мене немає з цим проблем. Звичайно, я також молюся по бревіарію (своєрідна книжечка з псалмами), вервиці та вервиці. Але ці форми є вторинними по відношенню до дихальної молитви, і саме дихання надає їм глибини.
Дихальна молитва? Ви можете подумати, що це дивно. Ні, спробуйте, і ви побачите, що це правда. Тож дозвольте мені пояснити. Перш за все, я вдихаю, а потім вбираю в себе весь Божий світ, від землі, по якій я ходжу, до безмежного неба і нескінченного космосу. Я дозволяю цьому Божественному світові проникнути в мене, наповнити мене і заволодіти мною. А видихаючи, я приймаю енергію, силу і радість існування від Христа, що живе в мені. У той же час я дозволяю всім поганим почуттям, бажанням і думкам вийти з мене, щоб я був чистим.
Вдихаю і видихаю, дихаю. Звичайно, я маю на увазі нормальне і усвідомлене дихання. Вдихаючи і видихаючи, я можу молитися практично безперервно. Дуже рекомендую!
Nawróćcie się! Codziennie rano mówimy do Boga „Chleba naszego powszedniego daj nam dzisiaj…” I otrzymujemy ten chleb, Boży dar. Wieczorem wielu z nas wyrzuca do koszy ten dar, o który prosiliśmy i który otrzymaliśmy. Razem z niezjedzonym serem, wędlinami i podpsutymi warzywami.
Codziennie wieczorem wydaję – razem z wolontariuszami – gorący posiłek ubogim, bezdomnymi samotnym. Czasem zabraknie nam chleba, wędliny i warzywa mamy od święta.
Nawróćcie się! Wołam tak do każdego, kto marnuje Boże dary, a mogłyby ucieszyć nasze głodne siostry i braci.
Покайтеся! Щоранку ми говоримо до Бога: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні…». І отримуємо цей хліб, Божий дар. А ввечері багато хто з нас викидає у свої кошики цей дар, який ми просили і отримали. Разом з недоїденим сиром, м’ясною нарізкою і гнилими овочами.
Щовечора я разом з волонтерами роздаю гарячу вечерю бідним, бездомним і самотнім. Іноді у нас закінчуються хліб, м’ясні нарізки та овочі, які ми заготовляли на свята.
Покайтеся! Це мій заклик до всіх, хто марнує Божі дари, які могли б зробити щасливими наших голодних сестер і братів.
Moja rada na Wielki Post – skróć dystans. W tak zwanej normalności żyjemy oddaleni od siebie, pomimo fizycznych bliskości. Bardzo oddalają nas też tzw. funkcje – panie prezesie, panie dyrektorze, szefie, proszę księdza (zwłaszcza czcigodnego, ha, ha), jego ekscelencjo, panie władzo, itd. A przecież mamy imiona.
Skróć dystans, przejdź z kim możesz na ty, mówcie sobie po imieniu. Imię objawia osobę, znaczy coś ważnego, pięknego.
Dystans skracamy także mówiąc sobie „Dzień dobry!”, nie tylko znajomych, ale właśnie do osób, które mieszkają w tym samym bloku, na tej samej ulicy. Stosuję tę zasadę, często budząc najpierw zdziwienie, ale potem czujemy się sobie bliżsi, zaczynamy rozmawiać, świetna sprawa.
Wreszcie, skróć dystans do Pana Jezusa, właśnie – Pana! Tak zwany Dobry Łotr genialnie skrócił dystans między sobą a Panem Jezusem – „Jezu, wspomnij na mnie …” Zaryzykował po imieniu i usłyszał, że wkrótce będzie w raju.
Skróć dystans! Będziesz bliżej ludzi i Jezusa.
Моя порада на Великий піст – скоротіть відстань. У так званій нормальності ми живемо далеко одне від одного, незважаючи на фізичну близькість. Ми також дуже віддалені від наших так званих функцій – пане президенте, пане директоре, пане начальнику, прошу священика (особливо преподобного, ха-ха), його превосходительство, пане начальнику і т.д. І все ж у нас є імена.
Скоротіть дистанцію, ставайте на п’яти, з ким можете, називайте один одного на ім’я. Ім’я розкриває людину, означає щось важливе, прекрасне.
Ми також скорочуємо дистанцію, кажучи один одному «Доброго ранку!», не тільки знайомим, але саме людям, які живуть в одному кварталі, на одній вулиці. Я застосовую цей принцип, часто викликаючи спочатку здивування, але потім ми відчуваємо себе ближче один до одного, починаємо розмовляти, чудова річ.
Нарешті, скорочуємо відстань до Господа Ісуса, саме так – до Господа! Так званий Добрий Лиходій геніально скоротив відстань між собою і Господом Ісусом – «Ісусе, згадай мене…». Він ризикнув звернутися на ім’я і почув, що незабаром буде в раю.
Скорочуйте відстань! Ти будеш ближче до людей і до Ісуса.
Wiemy co mamy zrobić w Wielkim Poście. W tę środę mamy pójść po popiół na głowę. Potem trzeba pójść na rekolekcje, pójść do spowiedzi, pójść z koszyczkiem ze święconką, wreszcie pójść na rezurekcję. Tych kilka spacerów w zasadzie pozwala nam pobożnie dojść do Wielkanocy.
Dobrze, ale co z Panem Bogiem i spotkaniem z Nim? Sam wypełnię wszystkie powyższe dróżki, ale one nie decydują o spotkaniu Pana Boga. Zainaugurowałem Wielki Post już we wtorek. Poszedłem. Poszedłem do dwojga moich znajomych, samotnych i bezdomnych, żyją w opuszczonej hali. Gorąca zupa i tabletki od przeziębienia nie były najważniejsze. Najważniejsze było to, że poszedłem do nich. I że byliśmy razem przez godzinę. To jest najważniejsze ze wszystkich „pójść” w Wielki Poście. Za kilka dni pójdę, a w zasadzie pojadę do ukraińskich dzieci, których ojcowie zginęli w czasie wojny. To też ważna droga.
Dlatego zachęcam każdego z Was – miejcie odwagę, aby pójść w Wielkim Poście. Pójść! Pójść do ludzi. Pójdźcie do samotnych, do chorych, do zmartwionych, do zagubionych. Może są w waszych rodzinach, blisko. Zapraszam – tych z Was z Lublina i okolic – przyjdźcie do naszego wolontariatu, pójdziemy razem do bezdomnych i samotnych. Pójdźcie!
I jeszcze dodatkowa refleksja, „prochem jesteś i w proch się obrócisz…” Nie padną dziś te słowa przy Trumpie czy Putinie. A przecież i o nich ta prawda.
Ми знаємо, що ми повинні робити у Великий піст. Цієї середи ми повинні піти посипати голову попелом. Потім ми повинні піти на реколекції, піти до сповіді, піти зі свяченим кошиком і, нарешті, піти на Воскресіння. Ці кілька прогулянок в основному дозволяють нам побожно дійти до Великодня.
Добре, а як же Господь Бог і зустріч з Ним? Я сам заповню всі перераховані вище прогулянки, але вони не визначають зустрічі з Господом Богом. У вівторок я вже відкрив Великий піст. Я пішов. Пішов до двох своїх друзів, самотніх і бездомних, вони живуть у занедбаному приміщенні. Гарячий суп і холодні таблетки були не найголовнішим. Найважливіше було те, що я пішла до них. І що ми були разом цілу годину. Це найважливіше з усіх «ходити» у Великий піст. Через кілька днів я поїду, фактично поїду до українських дітей, чиї батьки загинули на війні. Це також важлива дорога.
Тому заохочую кожного з вас – майте відвагу йти у Великий піст. Ідіть! Ідіть до людей. Ідіть до самотніх, до хворих, до стурбованих, до загублених. Можливо, вони є у ваших родинах, поруч. Я запрошую вас – тих, хто з Любліна та околиць – приходьте до нашої волонтерської служби, ми разом підемо до бездомних і самотніх. Приходьте!
І ще одна рефлексія: «Прах ви є, і в прах ви перетворитеся…». Ці слова не будуть сказані сьогодні перед Трампом чи Путіним. І все ж, ця правда і про них теж.
Jedna kłótnia – a nie mam na myśli tylko tej w Waszyngtonie – może szybko zrujnować długoletnią przyjaźń, podważyć bliskie więzi a nawet zagrozić miłości. I taki obrazek – dobrze podłożona bomba w sekundę może zburzyć obiekt wznoszony przez wiele lat. Proszę zwrócić uwagę, zarówno budowanie jak i niszczenie przynoszą satysfakcję, piękną i prawdziwą w pierwszym przypadku, złą i diabelską w drugim.
Budowanie Innego i Lepszego świata możemy zaczynać dzisiaj, bez względu na to, co wymyślą i zrobią wielcy przywódcy. Co możemy? Uważniej i dłużej słuchać ludzi, z którymi idziemy przez życie. Głębiej zrozumieć ich troski i zmartwienia. Wspierać dobrymi słowami i serdecznymi gestami. Uśmiechać się i żartować. Przygarnąć w sercu. Codzienne, sensowne budowanie. Zobaczycie, że nam się uda.
Одна суперечка – і я маю на увазі не лише суперечку у Вашингтоні – може швидко зруйнувати багаторічну дружбу, підірвати тісні зв’язки і навіть поставити під загрозу кохання. І така картина – вдало закладена бомба за секунду може знести споруду, що зводилася роками. Зверніть увагу, що і будівництво, і руйнування приносять задоволення, прекрасне і правдиве в першому випадку, зле і диявольське – в другому.
Будувати інший, кращий світ ми можемо почати вже сьогодні, незалежно від того, що винайдуть і зроблять великі лідери. Що ми можемо зробити? Уважніше і довше слухати людей, з якими ми йдемо по життю. Глибше розуміти їхні проблеми та турботи. Підтримувати добрими словами і щирими жестами. Посміхатися і жартувати. Сердечно обіймати. Наповнювати кожен день сенсом. Ви побачите, що у нас все вийде.
I mamy nowy dzień, tydzień i nawet miesiąc nowy. Mamy? Powinienem napisać – otrzymaliśmy, dostaliśmy. Za darmo! Ktoś tam czuwa, aby ten nasz świat nadal istniał, bardzo Temu Komuś dziękuję.
Jak będzie dalej? Z tym światem, z Ukrainą, z wojną? Co będzie dalej z nami?
Będzie zgodne z tym, w co najgłębiej i najmocniej wierzymy. Jeśli chcecie odgadnąć swoją przyszłość, zobaczcie w co wierzycie. Ja zachęcam, abyśmy uwierzyli miłości, dzisiaj, przez cały tydzień i jeszcze dalej.
І у нас новий день, новий тиждень і навіть новий місяць. Чи не так? Треба писати – ми отримали, нам дали. Безкоштовно! Хтось там дбає про те, щоб цей наш світ продовжував існувати, і велике спасибі цьому «Хтось».
Що буде далі? З цим світом, з Україною, з війною? Що буде далі з нами?
Буде так, як ми найглибше і найсильніше віримо. Якщо ви хочете вгадати своє майбутнє, подивіться, у що ви вірите. Я закликаю нас вірити в любов, сьогодні, протягом тижня і далі.
Wielką szatańską pokusą jest negatywne ocenianie innych. Brudas, złodziej, idiota, cham, baran, kretyn, cymbał, dureń, imbecyl, prostak, syn ataki i owaki, gnojek, bałwan, głupek. Ilekroć tak o kimś myślimy lub mówimy, poniżamy kogoś, a samych siebie stawiamy na piedestale dobra, szlachetności i mądrości. I o to chodzi szatanowi, który jest siewcą pogardy. Z dzisiejszej Ewangelii płynie prosta nauka – wyjmujmy belki z własnych oczu, zajmijmy się sobą.
I dodatek do tego, co dzieje się na świecie. Kilka osób prosiło, abym zabrał głos w sprawie bohaterów wydarzeń w Waszyngtonie w ostatnich dniach. No to zabieram. Otóż jestem dojrzałym miłośnikiem sportu. Dlatego, jeśli oglądam boks (rzadko), nigdy nie typuję zwycięzcy piętnastorundowej walki po pierwszych trzech minutach. I nigdy nie określam zwycięzcy meczu piłkarskiego po pierwszych dziesięciu minutach.
W Polsce już wiosna, druga wiosna, bo pierwsza, jak już tu pisałem, zaczęła się pod koniec grudnia, jak światła zaczęło przybywać. Dobrej niedzieli dla was wszystkich.
Ewangelia:
Велика сатанинська спокуса полягає в тому, щоб судити інших негативно. Брудний, злодій, ідіот, хам, вівця, кретин, цимбали, дурень, недоумок, простак, син напастей і овець, гівно, ідол, дурень. Кожного разу, коли ми думаємо або говоримо про когось таким чином, ми принижуємо його, а себе ставимо на п’єдестал добра, благородства і мудрості. А це і є сатана, який є сіячем презирства. З сьогоднішнього Євангелія випливає простий урок – виймаймо скалки з власних очей, дбаймо про себе.
І доповнення до того, що відбувається у світі. Кілька людей просили мене висловитися щодо головних дійових осіб подій у Вашингтоні в останні дні. Тож я беруся за це. Ну, я – зрілий спортивний вболівальник. Тому, якщо я дивлюся бокс (рідко), то ніколи не передбачаю переможця п’ятнадцятираундового бою після перших трьох хвилин. І ніколи не визначаю переможця футбольного матчу після перших десяти хвилин.
У Польщі вже весна, друга весна, бо перша, як я вже писав тут, почалася наприкінці грудня, коли почало з’являтися світло. Всім доброї неділі.
Євангеліє:
Jezus opowiedział uczniom przypowieść:
«Czy może niewidomy prowadzić niewidomego? Czy nie wpadną w dół obydwaj?
Uczeń nie przewyższa nauczyciela. Lecz każdy, dopiero w pełni wykształcony, będzie jak jego nauczyciel.
Czemu to widzisz drzazgę w oku swego brata, a nie dostrzegasz belki we własnym oku? Jak możesz mówić swemu bratu: „Bracie, pozwól, że usunę drzazgę, która jest w twoim oku”, podczas gdy sam belki w swoim oku nie widzisz? Obłudniku, usuń najpierw belkę ze swego oka, a wtedy przejrzysz, ażeby usunąć drzazgę z oka brata swego.
Nie ma drzewa dobrego, które by wydawało zły owoc, ani też drzewa złego, które by dobry owoc wydawało. Po własnym owocu bowiem poznaje się każde drzewo; nie zrywa się fig z ciernia, ani z krzaka jeżyny nie zbiera się winogron. Dobry człowiek z dobrego skarbca swego serca wydobywa dobro, a zły człowiek ze złego skarbca wydobywa zło. Bo z obfitości serca mówią jego usta».
Football player tackling for ball over green grass background. Professional male soccer players in motion at stadium. Fit jumping men in action, jump, movement at game.
Po piątkowych wydarzeniach w Waszyngtonie wydaje się, że Ukraina będzie testować sens starego polskiego porzekadła – „Prawdziwych przyjaciół poznaje się w biedzie”. Może takie istnieje także w Ukrainie, jeśli tak, proszę znających temat o przytoczenie.
Zadzwoniłem wcześniej do znajomego, profesora geologii, zapytałem czy w Polsce są jakieś słynne już „metale ziem rzadkich”. Wyjaśnił, że powinny być, ale raczej w bardzo znikomych ilościach. Poza tym nie był pewien, czy ktokolwiek starannie ich szukał. Zmartwiłem się, bo to oznaczać może, że nasze bezpieczeństwo jest zagrożone.
Wiem, że w ten weekend ruszą już prace w ulubionych przez Polaków ogródkach. Zatem, jak ktoś kopiąc działkę coś tam znajdzie metalowego i rzadkiego, niech zawiadomi władze, a nuż to jakiś lit albo wanad.
Після п’ятничних подій у Вашингтоні, схоже, Україна буде перевіряти значення старої польської приказки – «Prawdziwych przyjaciół poznaje się w biedzie». Можливо, таке існує і в Україні, якщо так, то прохання до тих, хто знайомий з темою, процитувати його.
Напередодні я зателефонував знайомому, професору геології, і запитав, чи є в Польщі якісь із нині відомих «рідкоземельних металів». Він пояснив, що є, але в дуже незначних кількостях. Крім того, він не був упевнений, чи хтось ретельно їх шукає. Я занепокоївся, бо це могло означати, що наша безпека під загрозою.
Я знаю, що цими вихідними вже почнуться роботи в улюблених садах поляків. Тож, якщо хтось, копаючи ділянку, знайде там щось металеве і рідкісне, повідомте владу, можливо, це якийсь літій чи ванадій.
Two young people, man and woman working on garden, loosening the ground with a hoe
