Itinerarium

Środa 29 stycznia 2025

У СПІЛЬНОТІ ЦАРЯ МИРУ

Середа 29 січня 2025 року

Czy wojna w Ukrainie oraz inne konflikty zbrojne mogą się wkrótce zakończyć? Myślę, że niestety nie. Wojna bardzo wielu ludziom i firmom opłaca się i to sowicie, to znakomity biznes dla producentów broni.

Jest jednak jeszcze inny powód, dla którego nie widzę szans na szybkie zakończenie trwających wojen, przeciwnie, myślę, że następne wojny wkrótce też wybuchną.

Po 80 latach od zakończenia tragedii, którą nazywamy Drugą Wojną Światową, wojna wróciła jako narzędzie rozwiązywania konfliktów, sporów i napięć. Przegrywają negocjacje, rokowania i porozumienia. Trzeba się bić i zabijać, oczywiście w sposób bardziej wyrafinowany niźli nasi przodkowie. Maczugi zastąpiono dronami, ale cel jest ten sam – bić się i zabijać, niszczyć i rujnować. Gen wojny ogarnia coraz więcej ludzi, narodów i państw.

Wojna trwa także w Polsce, na razie werbalna, sądowa i ustawowa. Ale może się rozwinąć, tak bywało w naszej historii. W tę wojnę dajemy się wciągać i my, na razie tylko emocjonalnie i werbalnie. Wielu z nas już walczy w ten sposób.

Jestem, pewnie także i Wy, we wspólnocie Króla Pokoju, Chrystusa. Jeśli Mu zaufamy, nadzieja dobrej przyszłości jest pewna.

Чи може війна в Україні та інші збройні конфлікти закінчитися найближчим часом? Я думаю, що ні, на жаль. Війна приносить прибуток дуже багатьом людям і компаніям, а для виробників зброї вона є чудовим бізнесом.

Однак є й інша причина, чому я не бачу шансів на швидке закінчення нинішніх воєн, навпаки, я думаю, що незабаром спалахнуть й інші війни.

Через 80 років після закінчення трагедії, яку ми називаємо Другою світовою війною, війна повернулася як інструмент вирішення конфліктів, суперечок і напруженості. Переговори, домовленості та угоди програють. Потрібно воювати і вбивати, звичайно, більш витонченим способом, ніж наші предки. На зміну булаві прийшли дрони, але мета та сама – воювати і вбивати, знищувати і руйнувати. Ген війни охоплює все більше людей, народів і держав.

Війна триває і в Польщі, поки що словесна, судова і законодавча. Але вона може перерости, як це було впродовж усієї нашої історії. Нас теж втягують у цю війну, поки що лише емоційно і словесно. Багато хто з нас вже воює таким чином.

Я, напевно, як і ви, перебуваю у спільноті Царя миру Христа. Якщо ми довіряємо Йому, надія на добре майбутнє є безсумнівною.

Wtorek 28 stycznia 2025

НЕГАЙНО

Вівторок 28 січня 2025 року

W ostatnich trzech latach uwaga niemal całego świata skierowana była na to, co powie/zrobi Putin. Od pewnego czasu reflektory przeniosły się na to co powie/zrobi Trump, oczywiście w asyście Muska. Na pewno choć trochę śledzicie bieg wydarzeń na świecie, ja także. To wszystko będzie się zmieniać.

Są jednak rzeczy – zapewniam, że cudowne – niezmienne. Na przykład takie słońce, lekceważąc to co dzieje się w Moskwie czy Waszyngtonie, wciąż wysyła swoje bezcenne ciepło na naszą planetę. I przykład drugi, nasza planeta, Ziemia, znowu zaczęła okrążać Słońce, dokładnie nie wiadomo który raz, ale od jakiegoś czasu nazywamy to rokiem, a po narodzeniu Chrystusa 2025. Może mało to odczuwacie, ale wy także krążyliście z Ziemią dookoła Słońca. To są niezmienne sprawy, cudowne.

Najbardziej cudowną, niezmienną sprawą jest Miłość Boga do nas. Dzięki temu żyjemy i nawet mamy szansę żyć bez końca.

Tak, miłość! Proszę, niech także będzie niezmienna ta nasza do ludzi.

Aha! Jeszcze Nasza Ziemia obróciła się wokół własnej osi, dlatego już jest wtorek a nie poniedziałek.

Протягом останніх трьох років увага майже всього світу була прикута до того, що скаже/зробить Путін. На деякий час центр уваги змістився на те, що скаже/зробить Трамп, звісно ж, за допомогою Маска. Я впевнений, що ви хоча б трохи стежили за перебігом світових подій, як і я. Все це буде змінюватися.

Однак є речі – чудові речі, запевняю вас – які залишаються незмінними. Наприклад, таке сонце, яке, незважаючи на те, що відбувається в Москві чи Вашингтоні, все одно посилає своє безцінне тепло на нашу планету. І приклад другий: наша планета, Земля, знову почала обертатися навколо Сонця, ми точно не знаємо, коли саме, але ми вже давно називаємо це роком, і після Різдва Христового настав 2025 рік. Ви, можливо, цього не дуже відчуваєте, але ви теж обертаєтеся навколо Сонця. Це незмінні речі, чудесні речі.

Найдивовижніша, незмінна річ – це Божа Любов до нас. Завдяки їй ми живемо і навіть маємо шанс жити нескінченно довго.

Так, любов! Будь ласка, нехай незмінною буде і наша любов до людей.

Ага, а ось і наша Земля повернулася навколо своєї осі, тому сьогодні вже вівторок, а не понеділок.

Poniedziałek 27 stycznia 2025

БОЖІ ДАРИ ДЛЯ НАС

Понеділок 27 січня 2025 року

Jestem przeciwnikiem świętowania okrągłych rocznic, zwykle wypełnione są pustą gadaniną. Jednym z wyjątków jest 27 stycznia i dzisiejsza 80-ta rocznica wyzwolenia Auschwitz. Holocaust stał się symbolem wszelkich ludobójstw w historii ludzkości. I nie był ostatnim, za mojego życia doszło do ludobójstwa w Rwandzie (Hutu przeciw Tutsi), w Bośni (Srebrenica, Serbowie przeciwko bośniackim muzułmanom) czy Birmie (wojsko przeciwko ludowi Rohingya). Wreszcie masowe mordy Rosjan na ludności Ukrainy od 2022 r.

Wyniszczenie, zgładzenie całych narodów czy grup religijnych jest pomysłem szatańskim, udanie realizowanym rękami ludzkimi. Pomysłem Pana Boga jest wielość narodów, języków, kultur i religii. Narody są w Ogrodzie Boga cudownymi kwiatami, On cieszy się ich mnogością i różnorodnością. Dlatego w psalmach znajdujemy zachętę – Chwalcie Pana wszystkie narody. Wszystkie!

Pamiętając o ofiarach ludobójstw, pomyślcie o wszystkich swoich znajomych, może przyjaciół, z innych narodów, są Bożymi darami dla nas.

Na zdjęciu jestem razem z Bożymi darami z Tanzanii, Ghany, Etiopii, Zimbabwe, Indii i Nigerii.

Я проти святкування круглих річниць, вони зазвичай наповнені пустопорожніми розмовами. Винятком є 27 січня і сьогоднішня 80-та річниця визволення Аушвіца. Голокост став символом усіх геноцидів в історії людства. І він не був останнім, за мого життя були геноциди в Руанді (хуту проти тутсі), в Боснії (Сребрениця, серби проти боснійських мусульман) чи Бірмі (військові проти народу рохінджа). Нарешті, масові вбивства росіян проти народу України, починаючи з 2022 року.

Знищення, винищення цілих народів чи релігійних груп – це сатанинська ідея, успішно реалізована людськими руками. Ідея Господа Бога – це множинність народів, мов, культур і релігій. Народи – це чудові квіти в Божому саду, Він тішиться їхньою множинністю і різноманітністю. Ось чому ми знаходимо в псалмах заклик: «Хваліть Господа всі народи». Всі народи!

Згадуючи жертв геноцидів, подумайте про всіх своїх знайомих, можливо, друзів, з інших народів, вони є Божими дарами для нас.

На фото я разом з Божими дарами з Танзанії, Гани, Ефіопії, Зімбабве, Індії та Нігерії.

Kazanie na niedzielę 26 stycznia 2025

МИ УВІРУВАЛИ В ЛЮБОВ

Проповідь на неділю 26 січня 2025 року

 Misja Jezusa, o której początku dziś czytamy w Ewangelii, trwała zaledwie trzy lata. Co zdecydowało, że za Jego słowami i czynami poszły miliardy ludzi, idą nadal, poszedłem ja, idzie też wielu z was? Co?

Myślałem długo, znam odpowiedź, może się pod nią podpiszecie. Uwierzyliśmy w miłość i uwierzyliśmy miłości!

Oczywiście nie chodzi tylko o żywsze drżenie górnej lewej części korpusu ciała. Chodzi o to, co zrobiłem dla drugiego. Kiedy go pocieszyłem, zrozumiałem, wysłuchałem, poszedłem do niego z wizytą do szpitala. Przygarnąłem.

Uwierzyliśmy miłości.

Ewangelia

 Місія Ісуса, про початок якої ми сьогодні читаємо в Євангелії, тривала лише три роки. Що визначило те, що за Його словами і діями йшли, йдуть і йдуть мільярди людей, йду і я, йду і йдуть багато хто з вас? Що саме?

Я довго думав, я знаю відповідь, можливо, ви підпишетеся під нею. Ми вірили в любов, і ми вірили в любов!

Звичайно, справа не тільки в більш живому тремтінні верхньої лівої частини тіла. Йдеться про те, що я робив для іншого. Коли я втішав його, розумів його, вислуховував його, я пішов відвідати його в лікарні. Я взяв його до себе.

Я повірив у любов.

Євангеліє

Wielu już starało się ułożyć opowiadanie o zdarzeniach, które się dokonały pośród nas, tak jak nam je przekazali ci, którzy od początku byli naocznymi świadkami i sługami słowa. Postanowiłem więc i ja zbadać dokładnie wszystko od pierwszych chwil i opisać ci po kolei, dostojny Teofilu, abyś się mógł przekonać o całkowitej pewności nauk, których ci udzielono.
W owym czasie:

Powrócił Jezus mocą Ducha do Galilei, a wieść o Nim rozeszła się po całej okolicy. On zaś nauczał w ich synagogach, wysławiany przez wszystkich.

Przyszedł również do Nazaretu, gdzie się wychował. W dzień szabatu udał się swoim zwyczajem do synagogi i powstał, aby czytać.

Podano Mu księgę proroka Izajasza. Rozwinąwszy księgę, znalazł miejsce, gdzie było napisane: «Duch Pański spoczywa na Mnie, ponieważ Mnie namaścił i posłał Mnie, abym ubogim niósł dobrą nowinę, więźniom głosił wolność, a niewidomym przejrzenie; abym uciśnionych odsyłał wolnymi, abym obwoływał rok łaski Pana».

Zwinąwszy księgę, oddał słudze i usiadł; a oczy wszystkich w synagodze były w Niego utkwione.

Począł więc mówić do nich: «Dziś spełniły się te słowa Pisma, które słyszeliście».

Piątek 24 stycznia 2025

ДЕ ЛОВИТИ ЗОЛОТИХ РИБОК

П’ятниця 24 січня 2025 року

Wyobraźcie sobie trzy rzeczy zupełnie niemożliwe, niemożliwe ale dobre, piękne i mądre. Takie, na których wam naprawdę zależy, które są dla was ważne. I które będą nie tylko waszym szczęściem ale i radością dla innych.

Dobrze, nie powiem wam gdzie można złowić złotą, wszechmogącą rybkę, spełniającą trzy życzenia. Te trzy rzeczy niemożliwe są granicą naszej wiary. Granicą, do przekroczenia której wzywa nas Pan Bóg.

Уявіть собі три речі, які є абсолютно неможливими, неможливими, але добрими, красивими і мудрими. Ті, про які ви дійсно дбаєте, які важливі для вас. І які будуть не тільки вашим щастям, але й радістю для інших.

Гаразд, я не скажу вам, де зловити золоту, всемогутню рибку, яка виконує три бажання. Ці три неможливі речі є межею нашої віри. Межа, яку Бог закликає нас перетнути.

Czwartek 23 stycznia 2025

УРОК З САДУ

Четвер 23 січня 2025 року

Nie znam wszystkich kwiatów z załączonego dziś zdjęcia. Potrafią żyć zgodnie w jednym ogrodzie, obok siebie i ze sobą, a jeśli konkurują to tylko o laur najpiękniejszych. Nie napadają na siebie, nie niszczą się wzajemnie, nie robią sobie przykrości.

Może trzeba nam ludziom częściej przypatrywać się kwiatom i ogrodom.

Я не знаю всіх квітів, зображених на сьогоднішньому фото. Вони вміють гармонійно жити в одному саду, пліч-о-пліч і один з одним, а якщо і змагаються, то тільки за лаври найкрасивіших. Вони не нападають один на одного, не знищують один одного, не створюють один одному дискомфорту.

Можливо, нам, людям, потрібно частіше дивитися на квіти і сади.

Środa 22 stycznia 2025

ПРО БОЖІ ГЕНИ В НАС

Середа 22 січня 2025

Brak wiary jest przyczyną  naszych życiowych nieszczęść i prowadzi do kryzysów sensu życia. Jaki brak wiary? Najgorszym brakiem wiary jest brak wiary w siebie samego, we własne możliwości, zdolności i siły. Co jeszcze ważniejsze, jeśli nie wierzymy w siebie, to znak, że nie wierzymy w Boga.

Dlaczego? Nie wierząc w siebie samego odrzucamy Boży plan, czyli to, że On stworzył nas na swoje podobieństwo i swój obraz. Nie wierząc w siebie samego zaprzeczamy, że jesteśmy Jego córkami i synami. I nie korzystamy z Jego dziedzictwa – mądrości, miłości i mocy. To jest najgorszy, pierwotny nasz ateizm.

Jeśli nie wierzymy w siebie samych, w swoje możliwości, zdolności i siły, nie wierzymy w Boga, wszechmocnego, miłosiernego i pełnego życia. Odrzucamy Boże geny, dane nam przez Ojca.

Jeśli nie wierzymy w siebie samych, w swoje możliwości, zdolności i siły, to nie będziemy też wierzyli w ludzi. Nie widząc obrazu Boga w sobie samych, nie zobaczymy go też w innych ludziach.

Siostry i bracia, proszę, uwierzcie w siebie samych, wtedy uwierzycie też w Boga i ludzi, w Boga, który nas stworzył, nas i innych ludzi.

Брак віри є причиною наших життєвих нещасть і призводить до кризи сенсу життя. Яка буває зневіра? Найстрашніша невіра – це невіра в себе, у свої можливості, здібності та сили. Навіть більше, якщо ми не віримо в себе, це ознака того, що ми не віримо в Бога.

Чому? Не вірячи в себе, ми відкидаємо Божий задум, тобто те, що Він створив нас на Свій образ і подобу. Не вірячи в себе, ми заперечуємо, що є Його дочками і синами. І не користуємося Його спадщиною – мудрістю, любов’ю і силою. Це найгірше, наш споконвічний атеїзм.

Якщо ми не віримо в себе, в свої можливості, здібності і сили, ми не віримо в Бога, всемогутнього, милосердного і повного життя. Ми відкидаємо Божі гени, дані нам Отцем.

Якщо ми не віримо в себе, в свої можливості, здібності і сили, ми не будемо вірити і в людей. Якщо ми не бачимо образу Божого в собі, то не побачимо його і в інших людях.

Сестри і брати, будь ласка, вірте в себе, тоді ви повірите і в Бога, і в людей, в Бога, який створив нас, нас і інших людей.

Wtorek 21 stycznia 2025

ТАЄМНИЦЯ НАДІЇ

Вівторок 21 січня 2025 року

Kiedy czujemy, że jest źle, że nie dajemy rady, że jest bardzo ciężko, powinniśmy modlić się o nadzieję. Ale to nie wszystko.

Powinniśmy jednocześnie pójść do ludzi. Nasza modlitwa o nadzieję jest wysłuchiwana bardzo oryginalnie przez Pana Boga. On daje nam ludzi. Daje nam ludzi, czyli nadzieję.

Bo właśnie ludzie są Bożymi posłańcami nadziei.

I kiedy do nas przychodzi ktoś ze swoim dramatem, to nas Pan Bóg posyła, nas, czyli nadzieję.

Коли ми відчуваємо, що все погано, що ми не справляємося, що нам дуже важко, ми повинні молитися про надію. Але це ще не все.

Паралельно ми повинні йти до людей. Наша молитва про надію дуже оригінально чується Господом Богом. Він дає нам людей. Він дає нам людей, а це означає надію.

Бо саме люди є Божими посланцями надії.

І коли хтось приходить до нас зі своєю драмою, то Господь Бог посилає саме нас, нас, тобто надію.

Poniedziałek 20 stycznia 2025

ПОШТОВХ ДО ЖИТТЯ

Понеділок, 20 січня 2025 року

Nasze bieliki coraz częściej i dłużej tańczą na niebie, zaczęły gody. Kruki nie pozostają w tyle i pokrzykują na siebie, a echo niesie ich głos nad polami. A nawet małe sikory, co dotąd szeptem tylko plotkowały, teraz prawie dziobów nie zamykają. I, uwaga! Uwaga! Bociany znad jeziora Wiktorii już się zbierają w stada, powoli będą ruszały w stronę łąk nad Wieprzem i Bugiem.

Odnotowuję to wszystko, aby przypomnieć, że mądra natura nie traci czasu i nabiera rozpędu. Przyrost światła dopinguje ją do życia. A może i nas zachęci, żeby już nie odkładać niczego, nie czekać na lepsze czasy, z planów i marzeń przejść do dzieła. Może rzeczy nowe już trzeba zaczynać, od dzisiaj, nie od jutra.

Życie, życie, życie!

Наші орлани-білохвости танцюють у небі частіше і довше, вони розпочали шлюбний період. Ворони не відстають і перекрикують одна одну, а луна розносить їхні голоси над полями. І навіть маленькі синички, які досі лише шепотіли, пліткували, тепер ледве закривають дзьобики. І, стережіться: лелеки з озера Вікторія вже збираються в зграї, повільно рухаючись до луків на річках Вепш і Буг.

Зазначаю все це як нагадування про те, що мудра природа не гає часу і набирає обертів. Збільшення кількості світла підбадьорює її до життя. І, можливо, спонукає нас нічого не відкладати, не чекати кращих часів, рухатися далі від планів і мрій. Можливо, нові справи треба починати вже сьогодні, а не завтра.

Життя, життя, життя!

Kazanie na niedzielę 19 stycznia 2025

А МОЖЕ, З НАМИ БУДЕ СИДІТИ ГОСПОДЬ ІСУС З ОБРАЗУ

Проповідь на неділю 19 січня 2025 року

Zapewne większość z nas zje dzisiaj śniadanie czy obiad w gronie rodziny i najbliższych. Będą rozmowy, wspomnienia, może jakieś plany na przyszłość, dzielenie się troskami i radościami. To znakomita okazja do zaproszenia Pana Jezusa!

On korzystał z zaproszeń choćby Mateusza czy Zacheusza, Marii, Marty i Łazarza, i oczywiście z tego weselnego w Kanie, skorzysta i z naszego.

Wiele razy byłem świadkiem sytuacji, kiedy rodzice próbowali zaimponować mi znajomością religii w wydaniu ich małych dzieci. „No pokaż księdzu, gdzie jest Bozia …” I dobrze wytrenowany malec bezbłędnie wskazywał paluszkiem na krzyż lub obraz Matki Bożej. Kiedy próbowałem naprowadzić dziecko, by wskazało na swoje serce lub swoją rodzinę, robiła się trochę napięta atmosfera, zwłaszcza rodzice byli zakłopotani i zdziwieni. Może nawet myśleli – „I po co on mąci w głowie Michałkowi …”

Sprowadzenie Pana Jezusa z krzyża czy obrazu do swojej rodziny wymaga spokojnego wyjaśnienia dzieciom znaczenia wspólnoty (rodzinnej także). Wymaga też, aby w rodzinie panowała szczerość, wzajemny szacunek, gotowość słuchania i rozumienia innych, wybaczania ich słabości, cierpliwego znoszenia wad i stale odnawianej miłości. To są warunki pod którymi Pan Jezus zasiądzie i do naszych rodzinnych spotkań.

Zdaję sobie sprawę, że te warunki nie są proste. I że łatwiej jest pozostawić Pana Jezusa na obrazie czy krzyżu.

Ufam jednak, że zasiądzie dziś do naszych spotkań. Dobrej niedzieli dla wszystkich.

Напевно, більшість із нас сьогодні снідатиме чи обідатиме в колі сім’ї та близьких. Будуть розмови, спогади, можливо, якісь плани на майбутнє, обмін турботами і радощами. Це чудова нагода запросити Господа Ісуса!

Він використав запрошення Матвія чи Закхея, Марії, Марти і Лазаря, і, звичайно, весільного бенкету в Кані, Він використає і наше запрошення.

Багато разів я був свідком того, як батьки намагалися вразити мене релігійними знаннями своїх маленьких дітей. «Ну покажи священику, де знаходиться Бог…». І добре навчений малюк безпомилково показував пальчиком на хрест або образ Божої Матері. Коли ж я намагався підказати дитині, щоб вона вказувала на своє серце або на свою сім’ю, ставало дещо напружено, особливо батьки були здивовані і спантеличені. Можливо, вони навіть думали – «І чого він морочить голову Михайлові…».

Принесення Господа Ісуса з хреста чи образу в сім’ю вимагає спокійного пояснення дітям важливості спільноти (і сім’ї також). Це також вимагає, щоб у родині панувала чесність, взаємоповага, готовність слухати і розуміти інших, прощати їхні слабкості, терпляче миритися з їхніми помилками і постійно оновлюватися в любові. Це ті умови, за яких Господь Ісус буде сидіти і на наших сімейних зустрічах.

Я усвідомлюю, що ці умови не є легкими. І що легше залишити Господа Ісуса в образі або на хресті.

Однак я вірю, що Він сьогодні сяде на наші зустрічі.Всім доброї неділі.

Ewangelia:

W Kanie Galilejskiej odbywało się wesele i była tam Matka Jezusa. Zaproszono na to wesele także Jezusa i Jego uczniów. A kiedy zabrakło wina, Matka Jezusa rzekła do Niego: «Nie mają wina».

Jezus Jej odpowiedział: «Czyż to moja lub Twoja sprawa, Niewiasto? Czy jeszcze nie nadeszła godzina moja?»

Wtedy Matka Jego powiedziała do sług: «Zróbcie wszystko, cokolwiek wam powie».

Stało zaś tam sześć stągwi kamiennych przeznaczonych do żydowskich oczyszczeń, z których każda mogła pomieścić dwie lub trzy miary.

Jezus rzekł do sług: «Napełnijcie stągwie wodą». I napełnili je aż po brzegi.

Potem powiedział do nich: «Zaczerpnijcie teraz i zanieście staroście weselnemu». Ci więc zanieśli.

Gdy zaś starosta weselny skosztował wody, która stała się winem – a nie wiedział, skąd ono pochodzi, ale słudzy, którzy czerpali wodę, wiedzieli – przywołał pana młodego i powiedział do niego: «Każdy człowiek stawia najpierw dobre wino, a gdy się napiją, wówczas gorsze. Ty zachowałeś dobre wino aż do tej pory».

Taki to początek znaków uczynił Jezus w Kanie Galilejskiej. Objawił swoją chwałę i uwierzyli w Niego Jego uczniowie.