Czwartek 8 maja 2025
МИЛОСЕРДЯ ПРОТИ ПОЛЬСЬКИХ ЗЛОЧИНІВ
Четвер 8 травня 2025 року
Po szokującym morderstwie na dziedzińcu Uniwersytetu Warszawskiego, nasunęły mi się smutne skojarzenia. Polacy mordują Polaków. W Warszawie młody student morduje siekierą pracownicę uniwersytetu. W czwartek 8 maja w liturgii wspominany jest inny krwawy mord, sprzed prawie tysiąca lat. W krakowskim kościele król Bolesław Śmiały najpierw zabija mieczem biskupa Stanisława, a potem zwłoki ćwiartuje. Ponad sto lat temu Eligiusz Niewiadomski morduje polskiego prezydenta, Gabriela Narutowicza, to były trzy strzały oddane z bliska. Wreszcie sześć lat temu, Stefan Wilmont trzema ciosami noża morduje Pawła Adamowicza, prezydenta Gdańska.
Nie chcę tutaj tworzyć jakiejś litanii polskich zbrodni, morderstwa są na porządku dziennym w każdym państwie. Chcę tylko przypomnieć, że nie jesteśmy jakimś niezwykłym, bardzo szlachetnym narodem, wyjątkowym i wspaniałym. Nie mamy prawa wywyższać się nad jakikolwiek inny naród, a często można usłyszeć, że jesteśmy lepsi od Żydów, Romów, Rosjan, ostatnio chyba najwięcej złego mówimy o Ukraińcach. Wolimy patrzeć na siebie przez pryzmat Chopina, Kopernika, Jana Pawła II, Igi Świątek lub Roberta Lewandowskiego.
Mamy dziś dzień Pokory Narodowej. Za wszystkie narodowe zbrodnie zadośćuczynić możemy uczynkami miłosierdzia. Na nowo odkryjmy, że jesteśmy wielką rodziną sióstr i braci.
Після шокуючого вбивства на подвір’ї Варшавського університету на думку спали сумні асоціації. Поляки вбивають поляків. У Варшаві молодий студент сокирою вбиває співробітницю університету. У четвер, 8 травня, на літургії згадують ще одне криваве вбивство, майже тисячу років тому. У краківському костелі король Болеслав Сміливий спочатку вбиває мечем єпископа Станіслава, а потім четвертує труп. Понад століття тому Елігіуш Нєвядомський вбиває польського президента Габріеля Нарутовича – трьома пострілами з близької відстані. Нарешті, шість років тому Стефан Вільмонт вбиває трьома ударами ножа мера Гданська Павла Адамовича.
Я не хочу створювати тут якусь літанію польських злочинів; вбивства є порядком денним у кожній країні. Я лише хочу нагадати, що ми не є якоюсь надзвичайною, дуже шляхетною нацією, винятковою і прекрасною. Ми не маємо права вивищуватися над будь-якою іншою нацією, і часто можна почути, що ми кращі за євреїв, ромів, росіян, а останнім часом про українців говорили чи не найгірші речі. Ми воліємо дивитися на себе через призму Шопена, Коперника, Івана Павла ІІ, Іги Свєнтек чи Роберта Левандовського.
Сьогодні – день національної покори. Ми можемо спокутувати всі національні злочини ділами милосердя. Відкриймо для себе, що ми є великою родиною сестер і братів.
