Kazanie na Niedzielę Świętej Rodziny
29 grudnia 2024
ЯКЩО ВІРИМО В ЛЮБОВ
Проповідь на неділю Пресвятої родини
29 грудня 2024 року
O kryzysie rodziny mówi się wiele, nie znalazłem jednak istotnej odpowiedzi na pytanie o przyczyny. W Polsce przyczyną tego kryzysu – zdaniem różnych ministrów i specjalistów – jest brak mieszkań, niskie zarobki przyszłych rodziców i trudny dostęp do przedszkoli. Co trzeba zrobić? Dosypać pieniędzy! I postawić nowe bloki mieszkalne, z 800 plus przejść na 1600 albo więcej i zbudować milion przedszkoli. I co będzie? Znacie odpowiedź.
Od wielu lat słyszę – znowu z ust rządzących i ich komentatorów – że wyższe nakłady na służbę zdrowia i edukację, sprawią, że będziemy zdrowsi i lepiej wykształceni. W tego typu rozumowaniach kryje się założenie, idiotyczne, że pieniądze rozwiązują każdy problem.
Największy kryzys, jaki przeżywamy, to utrata wiary w miłość. Przed laty byłem świadkiem rozmowy dziennikarki z ówczesnym prezydentem Polski, Bronisławem Komorowskim. Padło pytanie o to, jak zapobiec spadkowi urodzeń w Polsce, jakie programy i fundusze powinno państwo realizować w tym celu. Prezydent zamyślił się chwilę i szczerze odpowiedział, mniej więcej tak:
– Proszę pani, my z żoną mamy pięcioro dzieci, one urodziły się, a my potem je wychowaliśmy, bez jakiejkolwiek pomocy ze strony państwa. My naprawdę kochaliśmy się – i nadal kochamy – i dlatego chcieliśmy mieć dzieci.
Zapewne wśród was są rodzice czy dziadkowie, którzy decydując się na założenie rodziny i urodzenie dzieci, nie sprawdzaliście najpierw stanu konta w banku. Za to są wam wdzięczni dzieci i wnuki.
Jeśli będziemy wierzyli w miłość i według niej żyli, pokonamy wszystkie kryzysy. Jeśli uwierzymy w miłość.
Багато говориться про кризу сім’ї, але я не знайшов ґрунтовної відповіді на питання про її причини. У Польщі причинами цієї кризи, на думку різних священнослужителів і фахівців, є брак житла, низька заробітна плата майбутніх батьків і складний доступ до дитячих садочків. Що потрібно зробити? Додати грошей! І будувати нові багатоквартирні будинки, перейти від 800 з гаком до 1600 і більше і побудувати мільйон дитячих садків. І що тоді станеться? Ви знаєте відповідь.
Протягом багатьох років я чую – знову ж таки від можновладців та їхніх коментаторів – що збільшення витрат на охорону здоров’я та освіту зробить нас здоровішими та освіченішими. У таких міркуваннях міститься ідіотське припущення, що гроші вирішують усі проблеми.
Найбільша криза, яку ми переживаємо, – це втрата віри в любов. Багато років тому я був свідком розмови журналіста з тодішнім президентом Польщі Броніславом Коморовським. Було порушено питання про те, як запобігти зменшенню народжуваності в Польщі, які програми і фонди держава повинна для цього реалізувати.Президент трохи подумав і відповів чесно, приблизно так
– Пані, у нас з дружиною п’ятеро дітей, вони народилися, і ми їх самі виростили, без жодної допомоги держави.Ми дуже кохали одне одного – і досі кохаємо – і саме тому хотіли мати дітей.
Напевно, серед вас є батьки, бабусі й дідусі, які, вирішивши створити сім’ю і завести дітей, не перевірили спершу свій банківський баланс.За це вам вдячні ваші діти та онуки.
Якщо ми віримо в любов і живемо нею, ми подолаємо всі кризи. Якщо ми віримо в любов.
