Wtorek 1 kwietnia 2025
ВАЖЛИВІ П’ЯТНАДЦЯТЬ ХВИЛИН
Вівторок 1 квітня 2025 року
W Wielkim Poście, który zmierza ku końcowi, nie chodzi o to, żeby pościć. Chodzi o to, żeby spotkać się z żywym Bogiem. W tym celu podejmujemy różne aktywności, idziemy na drogę krzyżową, pościmy, rekolekcje, może nawet Gorzkie Żale.
Gdzie jednak jest Bóg? On przychodzi do naszego serca. Przychodzi, a tam nas nie ma! Akurat skrolujemy w Internecie albo plotkujemy. Albo – uwaga! – jesteśmy na drodze krzyżowej. Robimy bardzo wiele rzeczy, żeby nie wejść do swojego serca, łudzimy się, że spotkamy Boga gdzieś tam, na zewnątrz. Nie tak! „Oto stoję u drzwi i kołaczę, kto usłyszy mój głos i otworzy, wejdę do niego…”
Jeszcze raz zachęcam – idźcie do swoich serc, spotkajcie tam żywego Boga. Ale jak tam iść? Codziennie znajdźcie 15 minut, aby spokojnie usiąść, zamknąć oczy i pozwolić umysłowi zstąpić do serca. Mała aktywność, ale niezawodna, aby spotkać się z Bogiem.
Великий піст, який добігає кінця, – це не про піст. Це час зустрічі з живим Богом. Для цього ми здійснюємо різні заходи, ходимо на Хресну дорогу, постимо, реколекції, можливо, навіть гіркі плачі.
Але де є Бог? Він приходить у наші серця. Він приходить, а нас там немає! Ми просто гортаємо сторінки в інтернеті або пліткуємо. Або, зауважте, ми на Хресній дорозі. Ми робимо багато речей, щоб Бог не входив у наше серце, ми обманюємо себе, що ми зустрінемо Бога десь там. Але це не так! «Ось, стою під дверима і стукаю; хто почує голос Мій і відчинить, до того увійду…».
Ще раз закликаю вас – ідіть у свої серця, зустрічайте там живого Бога. Але як туди піти? Щодня знаходьте 15 хвилин, щоб спокійно посидіти, заплющити очі і дозволити своєму розуму спуститися у своє серце. Невелике заняття, але надійний спосіб зустріти Бога.
