Środa 5 lutego 2025
Я СТОЮ І БУДУ СТОЯТИ ПОРУЧ З УКРАЇНОЮ
Середа 5 лютого 2025 року
Coraz częściej słyszę, że Ukraina jest be, niedobra i że już nie trzeba jej pomagać. Jestem w stanie zrozumieć (i wybaczyć) taką opinię zasłyszaną na targu. Jeśli jednak, w ostatnim czasie usłyszałem takie zdanie od osób zajmujących ważne stanowiska (i wcześniej zaangażowanych w pomoc Ukrainie), to już budzi mój niepokój. A jeśli za tym idą fakty w postaci likwidacji pomocy dla ukraińskich sierot oraz przerwania finansowania ośrodka medycznego dla rannych, to już jest bardzo źle. Kto chce, żebyśmy myśleli i mówili źle o Ukrainie i działali na jej niekorzyść? Znamy odpowiedź, Rosja.
Wcale nie uważam Ukrainy za idealne państwo, a wszystkich Ukraińców za wybitnych patriotów. Stoję jednak po stronie Ukrainy z kilku powodów. Najpierw z tego powodu, że jestem człowiekiem i zawsze stawałem po stronie krzywdzonych, napadniętych. To kwestia ludzkiej przyzwoitości. Po drugie, staram się być wierny Ewangelii, a ta wymaga ode mnie miłości bliźniego (przypomnijcie sobie przypowieść o miłosiernym Samarytaninie). Po trzecie, staram się być polskim patriotą, źle byłoby, gdyby po – nie daj Boże – upadku Ukrainy, Rosjanie razem z Koreańczykami z północy stanęli przy polskiej granicy. I po czwarte, sfera wartości, w której bardzo ważną rolę odgrywa solidarność. Solidarność, czyli taki stan ducha, myśli i serca, żeby przygarniać zranionych i pobitych.
Все частіше і частіше я чую, що Україна – це вже не те, що треба, і що допомагати їй більше не потрібно. Я можу зрозуміти (і пробачити) таку думку, почуту на базарі. Але якщо останнім часом я чую таку думку від людей, які займають важливі посади (і раніше були причетні до допомоги Україні), це вже викликає моє занепокоєння. А якщо за цим слідують факти у вигляді припинення допомоги українським дітям-сиротам і припинення фінансування медичного центру для поранених, то це вже дуже погано. Хто хоче, щоб ми думали і говорили погано про Україну і діяли проти неї? Ми знаємо відповідь – Росія.
Я зовсім не вважаю Україну ідеальною державою, а всіх українців – видатними патріотами. Однак я на боці України з кількох причин. По-перше, тому що я людина, і я завжди ставав на бік скривджених, тих, на кого напали. Це питання людської порядності. По-друге, я намагаюся бути вірним Євангелію, яке вимагає від мене любові до ближнього (згадайте притчу про милосердного самарянина). По-третє, я намагаюся бути польським патріотом; було б погано, якби, не дай Боже, після розпаду України, росіяни разом з північнокорейцями стояли біля польського кордону. І по-четверте, сфера цінностей, в якій дуже важливу роль відіграє солідарність. Солідарність, тобто стан розуму, думки і серця, який приймає поранених і побитих.
