Itinerarium

Piątek 3 stycznia 2025

ЩАСТЯ ВІД СВІТЛА

П’ятниця 3 січня 2025 року

Bardzo lubię czas Pierwszej Wiosny, która właśnie się rozpędza. Od 21 grudnia ub. roku do dzisiaj przybyło już prawie 10 minut dnia, jego długość będzie teraz przyrastała codziennie. Ten pochód światła najbardziej odczuwają ptaki, dłuższy dzień to sygnał do godów, m.in. dla orłów i kruków. Te ostatnie już parami krążą nad polami i łąkami, czują Pierwszą Wiosnę.

W naszej części świata Pierwsza Wiosna łączy się ze świętowaniem Bożego Narodzenia, w którym Chrystus  opisywany jest jako „ z Wysoka Wschodzące Słońce” lub po prostu Światłość, która przyszła na świat.

Czy możemy, wzorem orłów i kruków, ruszyć za Światłem, którym jest Chrystus? On, Światło, przyszedł do ludzi. My często mamy tendencję uciekania od ludzi, odchodzenia od nich i porzucania. Bo zabierają nam czas, energię, uwagę, czasem pieniądze.

Co się dzieje, kiedy – za Światłością – idziemy do ludzi? Tak, tracimy czas, energię, pieniądze. Tak, ale zyskujemy przyjaźń, bliskość i miłość. O tym wiedzą mądre orły i kruki, szczęśliwe. I dlatego o tym piszę.

Мені дуже подобається час Першої весни, яка тільки-но вступає в свої права. З 21 грудня минулого року до сьогодні вже прибуло майже 10 хвилин денного світла, і тепер його тривалість буде збільшуватися щодня. Найбільше від цього параду світла страждають птахи: довший день є сигналом до спарювання, зокрема, для орлів і круків. Останні вже кружляють парами над полями та луками, відчуваючи першу весну.

У нашій частині світу Перша весна пов’язана зі святкуванням Різдва, в якому Христос описується як «Сонце, що сходить з висоти» або просто як Світло, що прийшло у світ.

Чи можемо ми, подібно до орлів і круків, слідувати за Світлом, яким є Христос? Він, Світло, прийшов до людей. Ми часто схильні тікати від людей, йти від них, відмовлятися від них, відмовлятися від них. Тому що вони забирають наш час, енергію, увагу, іноді гроші.

А що відбувається, коли ми, йдучи за Світлом, йдемо до людей? Так, ми втрачаємо час, енергію, гроші. Так, але набуваємо дружбу, близькість і любов. Це те, що знають мудрі орли і ворони, ті, кому пощастило. І саме тому я про це пишу.

Czwartek 2 stycznia 2024

В КОЖНІЙ ЛЮДИНІ

Четвер 2 січня 2024 року

Ważny jest każdy dzień, nawet ten czwartek, co dziś udaje, że jest poniedziałkiem. Każda rozmowa jest ważna, każde słowo nawet.

Nie chciałbym, aby kończyło się Boże Narodzenie. I ono się nie kończy, jeśli pamiętamy, że Ten, który narodził się e Betlejem, żyje teraz w każdym człowieku. W każdym, z którym dziś się spotkasz.

Кожен день важливий, навіть цей четвер, який сьогодні прикидається понеділком. Кожна розмова важлива, навіть кожне слово.

Я не хотів би, щоб Різдво закінчувалося. А воно не закінчується, якщо ми пам’ятаємо, що Той, хто народився у Вифлеємі, тепер живе в кожній людині. У кожному, кого ви сьогодні зустрінете.

Środa 1 stycznia 2025

НЕХАЙ ХОЧА Б ОДИН БУДЕ З НАМИ

Середа 1 січня 2025 року

Kiedy dopadła go choroba zrozumiał, że jest sam. Rodzina odsunęła się od niego już wcześniej, pracował w końcu u okupantów. Teraz leżał sparaliżowany, pogłoski mówiły, że zaraził się trądem, koledzy na wszelki wypadek omijali go z daleka.

W ostatnich dniach przychodził do niego tylko szef, był bardzo miły, przynosił wodę, trochę wina, jakieś owoce i warzywa. Pytał, jak się czuje i czy bardzo cierpi. Potem zapewnił, że pójdzie po pomoc do pewnego cudotwórcy, który właśnie miał przyjechać od ich miasteczka.

I poszedł, powiedział – Panie, mój pracownik, bardzo uczciwy i solidny, jest sparaliżowany, bardzo cierpi. Czy możesz mu pomóc?

Wierzył, że to możliwe. I faktycznie, kiedy wrócił chory czuł się już lepiej, a po kilku dniach mógł wrócić do pracy.

Trochę inaczej opowiedziałem ewangeliczną historię o rzymskim setniku i jego żydowskim słudze. W tej opowieści zawieram moje życzenia dla każdego z Was na Nowy 2025 rok.

Obyście mieli przy sobie choć jedną osobę, która w chwilach trudnych powalczy o Was, o wasze zdrowie czy życie. Obyśmy wszyscy mieli przynajmniej jednego przyjaciela, który nigdy w nas nie zwątpi. I obyśmy nie zostawiali nigdy ludzi samych, w ich problemach, cierpieniach czy opuszczeniu.

Bardzo przyjaznego i przyjacielskiego Roku Pańskiego 2025 dla każdego z Was.

Коли його наздогнала хвороба, він зрозумів, що залишився сам. Сім’я вже переїхала від нього, він нарешті почав працювати на окупантів. Тепер він лежав паралізований, ходили чутки, що він захворів на проказу, колеги про всяк випадок уникали його.

В останні дні до нього приходив тільки його начальник, він був дуже милий, приніс води, вина, фруктів і овочів. Він запитав, як він себе почуває і чи йому дуже боляче. Тоді він запевнив його, що піде за допомогою до одного чудотворця, який якраз мав приїхати з їхнього міста.

І він пішов, каже – Господи, мій працівник, дуже чесний і надійний, паралізований, він дуже страждає. Чи можеш ти йому допомогти?

Він повірив, що це можливо. І справді, коли він повернувся хворим, йому стало краще, і через кілька днів він зміг повернутися до роботи.

Євангельську історію про римського сотника та його слугу-єврея я розповів трохи по-іншому. У цю історію я вкладаю свої побажання кожному з вас на Новий 2025 рік.

Нехай поруч з вами буде хоча б одна людина, яка у важкі часи боротиметься за вас, за ваше здоров’я чи життя. Нехай у кожного з нас буде хоча б один друг, який ніколи в нас не сумнівається. І нехай ми ніколи не залишаємо людей наодинці з їхніми проблемами, стражданнями чи покинутістю.

Дуже доброзичливого і привітного Року Господнього 2025 для всіх і кожного з вас.

Wtorek 31 grudnia 2024

ХТО ВДОСКОНАЛЮЄ АНГЕЛЬСЬКІ КРИЛА

Вівторок 31 грудня 2024 року

Kończę ten rok z większą wiarą i mocniejszą nadzieją. Tuż przed świętami odebrałem telefon od Henryka, nie słyszeliśmy się długo. Kilka lat temu dowoziłem mu koce na barłóg pod wiaduktem, niedaleko dworca kolejowego, koczował tam z grupą innych bezdomnych. Potrafił nie myć się tygodniami i nie trzeźwieć miesiącami.

Przebudził się w 40-te urodziny, poprosił o pomoc w dostaniu się na odwyk a potem terapię. Tam poznał Beatę, która też próbowała rozpocząć nowe życie, zaiskrzyło między nimi, dalej ruszyli razem przez życie.

Telefonując Henryk oznajmił, że obecnie jest … sztukatorem, nawet poprawnie wymówił to słowo. Zajmuje się renowacją zabytków będących pod opieką konserwatora, właśnie odtwarza anielskie skrzydła w barokowym pałacu. Pewnie gdybym chciał napisać bajkę, to bym czegoś takiego nie wymyślił.

Bogu dziękuję za ten mijający rok, za czas , za każdy dzień. I dziękuję za każdego człowieka, którego w ciągu tych 365 dni mogłem spotkać. Z każdego z Was, czytelników Itinerarium. Za Wszą ofiarność, dzięki której udało się zrealizować wiele pięknych dzieł i uratować wielu ludzi. Bo i to dzięki Wam Henryk teraz poprawia anielskie skrzydła.

Я закінчую цей рік з більшою вірою і сильнішою надією. Перед Різдвом мені зателефонував Генрі, ми з ним давно не спілкувалися. Кілька років тому я приносила йому ковдри в хатину під естакадою біля залізничного вокзалу, він жив там з групою інших бездомних людей. Він міг тижнями не митися і місяцями не пити.

Він прокинувся у свій 40-й день народження і попросив допомоги, щоб потрапити в реабілітаційний центр, а потім на терапію. Там він зустрів Беату, яка також намагалася почати нове життя, між ними проскочила іскра, і вони продовжили рухатися по життю разом.

По телефону Генрик повідомив, що тепер він… штукатур, він навіть правильно вимовив це слово. Він займається реставрацією пам’яток, якими опікується консерватор, і зараз відтворює крила ангела в бароковому палаці. Напевно, якби я хотів написати казку, то не придумав би нічого подібного.

Я дякую Богові за цей рік, що минає, за час, за кожен день. І я дякую за кожну людину, яку мені вдалося зустріти за ці 365 днів. За кожного з вас, читачів «Itinerarium». За вашу щедрість, яка дозволила реалізувати багато прекрасних робіт і врятувати багато життів. Адже саме завдяки вам Генрі зараз вдосконалює свої ангельські крила.

Poniedziałek   30 grudnia 2024

ЩО МИ ЩЕ МАЄМО ЗРОБИТИ

Понеділок 30 грудня 2024 року

Za 48 godzin przywitamy rok 2025 od narodzenia Chrystusa. Mamy jeszcze bardzo dużo czasu, aby nadrobić jakieś ważne rzeczy. Może trzeba kogoś przeprosić lub komuś wybaczyć, może komuś podziękować albo zaprosić na kawę.

Tak, czasu mamy bardzo dużo. Przypomnę, że według teorii Bing Bangu (Wielkiego Wybuchu), wszechświat powstał w niecałe pięć minut.

Nie zapomnijmy przede wszystkim o tym, co powinniśmy zrobić z miłości.

За 48 годин ми зустрічатимемо 2025 рік від Різдва Христового. У нас є ще дуже багато часу, щоб встигнути зробити деякі важливі речі. Можливо, нам потрібно перед кимось вибачитися або когось пробачити, можливо, комусь подякувати або запросити на каву.

Так, у нас є багато часу. Нагадаю, що згідно з теорією Бінг-Бенгу (Великого вибуху), Всесвіт був створений менш ніж за п’ять хвилин.

Перш за все, не забуваймо про те, що ми повинні робити з любові.

Kazanie na Niedzielę Świętej Rodziny

29 grudnia 2024

ЯКЩО ВІРИМО В ЛЮБОВ

Проповідь на неділю Пресвятої родини

29 грудня 2024 року

O kryzysie rodziny mówi się wiele, nie znalazłem jednak istotnej odpowiedzi na pytanie o przyczyny. W Polsce przyczyną tego kryzysu – zdaniem różnych ministrów i specjalistów – jest brak mieszkań, niskie zarobki przyszłych rodziców i trudny dostęp do przedszkoli. Co trzeba zrobić? Dosypać pieniędzy! I postawić nowe bloki mieszkalne, z 800 plus przejść na 1600 albo więcej i zbudować milion przedszkoli. I co będzie? Znacie odpowiedź.

Od wielu lat słyszę – znowu z ust rządzących i ich komentatorów – że wyższe nakłady na służbę zdrowia i edukację, sprawią, że będziemy zdrowsi i lepiej wykształceni. W tego typu rozumowaniach kryje się założenie, idiotyczne, że pieniądze rozwiązują każdy problem.

Największy kryzys, jaki przeżywamy, to utrata wiary w miłość. Przed laty byłem świadkiem rozmowy dziennikarki z ówczesnym prezydentem Polski, Bronisławem Komorowskim. Padło pytanie o to, jak zapobiec spadkowi urodzeń w Polsce, jakie programy i fundusze powinno państwo realizować w tym celu. Prezydent zamyślił się chwilę i szczerze odpowiedział, mniej więcej tak:

– Proszę pani, my z żoną mamy pięcioro dzieci, one urodziły się, a my potem je wychowaliśmy, bez jakiejkolwiek pomocy ze strony państwa. My naprawdę kochaliśmy się – i nadal kochamy – i dlatego chcieliśmy mieć dzieci.

Zapewne wśród was są rodzice czy dziadkowie, którzy decydując się na założenie rodziny i urodzenie dzieci, nie sprawdzaliście najpierw stanu konta w banku. Za to są wam wdzięczni dzieci i wnuki.

Jeśli będziemy wierzyli w miłość i według niej żyli, pokonamy wszystkie kryzysy. Jeśli uwierzymy w miłość.

Багато говориться про кризу сім’ї, але я не знайшов ґрунтовної відповіді на питання про її причини. У Польщі причинами цієї кризи, на думку різних священнослужителів і фахівців, є брак житла, низька заробітна плата майбутніх батьків і складний доступ до дитячих садочків. Що потрібно зробити? Додати грошей! І будувати нові багатоквартирні будинки, перейти від 800 з гаком до 1600 і більше і побудувати мільйон дитячих садків. І що тоді станеться? Ви знаєте відповідь.

Протягом багатьох років я чую – знову ж таки від можновладців та їхніх коментаторів – що збільшення витрат на охорону здоров’я та освіту зробить нас здоровішими та освіченішими. У таких міркуваннях міститься ідіотське припущення, що гроші вирішують усі проблеми.

Найбільша криза, яку ми переживаємо, – це втрата віри в любов. Багато років тому я був свідком розмови журналіста з тодішнім президентом Польщі Броніславом Коморовським. Було порушено питання про те, як запобігти зменшенню народжуваності в Польщі, які програми і фонди держава повинна для цього реалізувати.Президент трохи подумав і відповів чесно, приблизно так

– Пані, у нас з дружиною п’ятеро дітей, вони народилися, і ми їх самі виростили, без жодної допомоги держави.Ми дуже кохали одне одного – і досі кохаємо – і саме тому хотіли мати дітей.

Напевно, серед вас є батьки, бабусі й дідусі, які, вирішивши створити сім’ю і завести дітей, не перевірили спершу свій банківський баланс.За це вам вдячні ваші діти та онуки.

Якщо ми віримо в любов і живемо нею, ми подолаємо всі кризи. Якщо ми віримо в любов.

Sobota 28 grudnia 2024

ВІД КОГО ЗАЛЕЖИТЬ ДОЛЯ СВІТУ

Субота 28 грудня 2024 року

Czytając media można odnieść wrażenie, że dziś losy świata zależeć będą od działań nowego prezydenta USA, Trumpa, ewentualnie od odpowiedzi Putina i reakcji Chin.

Dwa tysiące lat temu wydawało się, że losy świata zależą od Cezara Augusta, Kwiryniusza i Heroda. Okazało się, że świat zmienił się dzięki odważnemu małżeństwu, Józefa i Marii, ich małemu dziecku, Jezusowi, nieznanym z imienia pasterzom, Trzem Mędrcom i małej gromadce aniołów.

Losy świata zależą od ludzi odważnych i pełnych miłości. Od ciebie.

Читаючи ЗМІ, складається враження, що сьогодні доля світу залежатиме від дій нового президента США Трампа, можливо, від реакції Путіна та Китаю.

Дві тисячі років тому здавалося, що доля світу залежить від Цезаря Августа, Квірінія та Ірода. Виявилося, що світ змінила відважна пара, Йосип і Марія, їхня маленька дитина Ісус, невідомі поіменно пастухи, три мудреці і невеличка група ангелів.

Доля світу залежить від відважних і сповнених любові людей. Від вас.

Piątek 27 grudnia 2024

ПИЙТЕ ЛЮБОВ СВЯТОГО ЯНА

П’ятниця 27 грудня 2024 року

Nie ma lepszego dnia jak 27 grudnia, aby przypomnieć o miłości. Tej największej, która daje życie wieczne – My wiemy, że przeszliśmy ze śmierci do życia, bo miłujemy braci, kto zaś nie miłuje, trwa w śmierci. To za św. Janem w jego pierwszym liście (3,14). I z tego powodu także zachęcam do picia wina dzisiaj!

Wino dziś oczywiście podadzą nam w kościołach, ale jak ktoś wypije gdzie indziej, też nie zgrzeszy. Byle by mocniej i szczerzej kochać.

Z obrzędu poświęcenia wina w dn. 27 grudnia, w święto św. Jana Apostoła :

Obrzęd poświęcenia wina:

Tradycja mówi, że nieżyczliwi ludzie przygotowali św. Janowi kubek zatrutego wina. Apostoł pobłogosławił wino i w ten sposób uwolnił je od trucizny. Na tę pamiątkę błogosławimy dzisiaj wino i prosimy Boga, aby nas uwolnił od wszelkiej trucizny nienawiści i podtrzymywał wśród nas wzajemną miłość, do której św. Jan Apostoł na wzór samego Jezusa tak gorąco zachęcał swoich uczniów.

Błogosławiony jesteś, Panie, Boże wszechświata, bo dzięki Twojej hojności otrzymaliśmy wino, które jest owocem winnego krzewu i pracy rąk ludzkich. Twój Syn Jednorodzony, nasz Pan, Jezus Chrystus, ustanawiając Eucharystię, obrał wino jako znak Nowego Przymierza we Krwi swojej. Pobłogosław to wino i zachowaj od niebezpieczeństwa choroby tych, którzy będą je kosztować. Za wstawiennictwem świętego Jana, ucznia, którego Jezus miłował, umacniaj wśród nas wzajemną zgodę i bratnią miłość. Przez Chrystusa, Pana naszego. Amen

Przy podaniu wina, kapłan mówi: „Pij miłość św. Jana”

Немає кращого дня, ніж 27 грудня, щоб нагадати про любов. Найбільшу, яка дає життя вічне – Ми знаємо, що ми перейшли від смерті до життя, бо любимо братів, а хто не любить, той перебуває в смерті. Це після святого Івана в його першому листі (3:14). І з цієї причини я також заохочую вас сьогодні пити вино!

Звичайно, вино сьогодні буде подаватися в церквах, але якщо хтось вип’є деінде, він також не буде грішити. Головне, щоб ми любили сильніше і щиріше.

З чину освячення вина 27 грудня, в день пам’яті святого апостола Івана Богослова:

Чин освячення вина:

Переказ розповідає, що недоброзичливі люди приготували для святого Івана чашу з отруєним вином. Апостол благословив вино і таким чином звільнив його від отрути. У пам’ять про це ми сьогодні благословляємо вино і просимо Бога звільнити нас від усякої отрути ненависті і зберегти між нами взаємну любов, до якої святий апостол Іван, за прикладом самого Ісуса, так гаряче заохочував своїх учнів.

Благословенний Ти, Господи, Боже всесвіту, бо з щедрот Твоїх ми прийняли вино, що є плодом виноградної лози і ділом рук людських. Твій Єдинородний Син, Господь наш Ісус Христос, встановлюючи Євхаристію, вибрав вино як знак Нового Завіту у Своїй Крові. Благослови це вино і збережи від небезпеки хвороби тих, хто його скуштує. Заступництвом святого Івана, учня, якого любив Ісус, зміцни між нами взаємну згоду і братерську любов. Через Христа, Господа нашого. Амінь

Подаючи вино, священик промовляє: «Пийте любов святого Івана».

Drugi Dzień Bożego Narodzenia

Czwartek 26 grudnia 2024

ЗАЗИРНУТИ В ОЧІ ЛЮДЯМ

Друге Різдво

Четвер 26 грудня 2024 року

Wierzę, że Syn Boży zjednoczył się z każdym człowiekiem. Dlatego lubię patrzeć w ludzkie oczy, aby świętować Jego obecność każdego dnia.

W ostatnim czasie, podczas spotkania z ukraińskimi dziećmi, których ojcowie zginęli na froncie, utkwiła mi w pamięci mała dziewczynka, jest na zdjęciu z lewej strony przy majorze Rusłanie. Przez chwilę patrzyła na mnie, a potem, bez jednej łzy w oku, nawet z pewną dumą oświadczyła – Mój tata nie umarł, on oddał życie za Ukrainę.

Patrzcie w ludzkie oczy, w ich twarze, i odkrywajcie, że w tych osobach mieszka żywy Chrystus.

Я вірю, що Син Божий поєднався з кожною людиною. Саме тому я люблю дивитися в очі людей, щоб святкувати Його присутність кожного дня.

Нещодавно під час зустрічі з українськими дітьми, чиї батьки загинули на фронті, мені запам’яталася маленька дівчинка, яка зображена на фото зліва поруч з майором Русланом. Вона якусь мить дивилася на мене, а потім без жодної сльозинки в очах, навіть з певною гордістю заявила – Мій тато не загинув, він віддав своє життя за Україну.

Подивіться в очі людям, в їхні обличчя, і ви побачите, що в цих людях живе живий Христос.

Boże Narodzenie środa 25 grudnia 2024

Різдво з врятованими

Різдвяна середа 25 грудня 2024 року

W wigilijny wieczór przełamałem się opłatkiem z prawie 130 osobami, dwa razy pomyliłem imiona. Na zdjęciu akurat składam życzenia Siergiejowi, uchodźcy z Odessy, niestety tutaj jest bezdomny.

Potraw było na pewno więcej niż dwanaście. Wszystkie przygotował człowiek, który jeszcze cztery lata temu żył w pustostanie i nie trzeźwiał miesiącami, brawo Łukasz. Pomagało mu kilku innych „odratowanych”, chłopaków i dziewczyn po przejściach, alkoholowych, narkotykowych, po długotrwałym pobycie na ulicy, z odsiedzianymi wyrokami. Potraw możecie zazdrościć, gwiazdkowe hotele mogłyby przegrać. Odratowani podawali też barszcz, kawę, herbatę, zbierali i myli naczynia.

Razem z wolontariuszami przeżywamy naprawdę Boże Narodzenie, bliską obecność Chrystusa. Chrystus jest w każdej  wspólnocie, mam nadzieję, że odnajdujecie Go w swoich wspólnotach, choćby rodzinnych. Takie Święta trwają każdego dnia.

Bardzo dziękuję, wielkie Bóg zapłać tym wszystkim z Was, którzy wsparli swoimi darami, również finansowymi, naszą piękną Wigilię z odratowanymi.

На Святвечір я розламав різдвяну вафлю з майже 130 людьми, двічі переплутавши імена. На фото я загадую бажання Сергію, біженцю з Одеси, який, на жаль, залишився тут без даху над головою.

Звичайно, страв було більше, ніж дванадцять. Всі вони були приготовані чоловіком, який ще чотири роки тому жив на пустирі і не протверезів місяцями, браво Лука. Йому допомагали ще кілька «врятованих» людей, хлопців і дівчат з проблемами алкогольної та наркотичної залежності, тривалим перебуванням на вулиці і відбуванням покарань. Харчуванню можна позаздрити, зоряні готелі могли б програти. Врятовані також розносили борщ, каву, чай, збирали і мили посуд.

Разом з волонтерами ми по-справжньому переживаємо Різдво, близьку присутність Христа. Христос є в кожній громаді, сподіваюся, ви знайдете Його у своїх громадах, навіть якщо тільки у своїх сім’ях. Таке Різдво триває щодня.

Велике спасибі, велике Боже благословення всім, хто підтримав своїми подарунками, в тому числі і фінансово, наш прекрасний Святвечір з врятованими.